Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі ґарант" про стягнення страхової виплати за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі ґарант" (далі – ВАТ "УСК "Дженералі ґарант") про стягнення страхової виплати. Позивач зазначав, що 22 травня 2007 року уклав з відповідачем договір страхування належного йому автомобіля "Опель-Астра". 24 серпня 2007 року на автодорозі Чорноморське-Воінка з ним трапився страховий випадок, в результаті якого автомобіль зазнав технічних ушкоджень. Посилаючись на те, що відповідач безпідставно відмовився провести страхову виплату позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 4 грудня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "УСК "Дженералі ґарант" на користь ОСОБА_1. 38 350 грн. страхової виплати.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові апеляційний суд виходив із того, що надані позивачем докази не свідчать про настання страхового випадку і не можуть слугувати підставою для проведення страхової виплати.

Такий висновок є правильним.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 8.1 Правил добровільного страхування транспортних засобів ВАТ "УСК "Дженералі ґарант" встановлено, що залежно від характеру і обставин настання страхового випадку підтверджується такими документами:

- довідкою уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ про дорожньо-транспортну пригоду встановленого взірця;

- схемою дорожньо-транспортної пригоди;

- довідкою станції технічного обслуговування щодо технічного стану транспортного засобу, окремих його вузлів та агрегатів;

- постановою суду про притягнення до адміністративної відповідальності;

- інших документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.

Оцінивши з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України подані сторонами докази, зокрема і довідку УДАІ МВС України в Криму (а.с. 8), апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що вони не свідчать про настання страхового випадку та правильно відмовив в позові.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 336, ст. 337, п. 1 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити і залишити рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.