Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення виконавчого комітету про надання земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю; за зустрічними позовами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та жилим будинком, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2006 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2007 року,

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом (з урахуванням подальших уточнень) до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку, визнання недійсним рішення виконавчого комітету про надання земельної ділянки у приватну власність та визнання недійсним Державного акту про право приватної власності на землю.

Позивач зазначав, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 1 квітня 1999 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.

Співвласниками цього будинку є відповідачі, яким відповідно належить: сім’ї ОСОБА_8 – 23/100 частин, ОСОБА_9 – 12/100 частин, ОСОБА_10 – 19/100 частин, сім'ї ОСОБА_14 - 19/100 частин, Житомирській міській раді – 11/100 частин.

На підставі рішення Житомирського міськвиконкому від 14 липня 1994 року № 390 ОСОБА_7 приватизувала частину присадибної земельної ділянки площею 327 кв.м, їй було видано Державний акт на право приватної власності на землю № 718 від 18 серпня 1994 року.

ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на підставі рішення Житомирського міського виконавчого комітету від 25 лютого 1999року № 102 видані державні акти на право постійного користування земельними ділянками площею по 535 кв. м.

Посилаючись на те, що внаслідок приватизації землі ОСОБА_7 порушено його право на користування частиною жилого будинку, яка належить йому на праві приватної власності, та надвірними спорудами, оскільки на плані зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_7 невірно показані конфігурація і розміри всієї присадибної земельної ділянки, розміщення на ній будинку та надвірних споруд, внаслідок чого відповідачкою була приватизована земля під вікнами його квартири без відступу одного метра від стіни будинку, а тому зведений ним гараж біля квартири вважається відповідачами розташованим на земельній ділянці ОСОБА_7; позивач просив задовольнити позов.

Не погодившись з пред'явленим позовом, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 звернулися в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6, в якому просили в порядку усунення перешкод в користуванні загальним двором та квартирою ОСОБА_8 зобов’язати ОСОБА_6 розібрати самовільно побудований гараж та самовільно побудований фундамент добудови до належної йому квартири, звільнити земельну ділянку сім'ї ОСОБА_8 від майна, стягнути на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 3 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2006 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14 липня 1994 року № 390 по виділення в приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 327 кв. м. біля жилого будинку АДРЕСА_1. Визнано недійсним Державний акт серії ЖТ про право приватної власності на земельну ділянку площею 327 кв. м біля жилого будинку АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_7 18 серпня 1994 року за № 718. У решті позовних вимог сторонам відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2007 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2006 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою й ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсними рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25 лютого 1999 року № 102 "Про закріплення за власниками домоволодінь земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність" в частині надання в постійне користування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під № 1793. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком АДРЕСА_1, між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, Житомирською міською радою. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просять рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2006 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Скасувавши рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою й ухваливши в цій частині нове рішення про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25 лютого 1999 року № 102 "Про закріплення за власниками домоволодінь земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність" в частині надання в постійне користування ОСОБА_10 та ОСОБА_11; апеляційний суд, у порушення наведених вимог закону, не врахував те, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2006 року прийнята відмова ОСОБА_6 від цих позовних вимог та закрито провадження у справі в цій частині, тому зазначені позовні вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Крім того, задовольнивши позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком АДРЕСА_1, між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, Житомирською міською радою; апеляційний суд, у порушення вимог ст. ст. 10, 316 ЦПК України, вирішив питання про її права й обов?язки Житомирської міської ради в той час, коли на час розгляду справи в апеляційному порядку Житомирська міська рада не була співвласником будинку АДРЕСА_1, оскільки рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22 червня 2006 року кв. № 4 цього будинку була надана ОСОБА_11

За таких обставин рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2007 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 лютого 2007 року скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.