Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сєверодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" про захист честі, гідності й ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Северодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" на рішення апеляційного суду Луганської області від 29 серпня 2007 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 5 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 29 серпня 2007 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про захист честі, гідності й ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 3 вересня 2005 року під час сесії Сєверодонецької міської ради, у той час, коли позивач задавав питання доповідачу, міський голова ОСОБА_2., звертаючись до народних депутатів із фракції СПУ, сказав (мовою оригіналу): "Не обращайте внимание. Это наш городской дурачок. Коммунист."

Сєверодонецьке телебачення отприлюднило вказані висловлювання, таким чином була озвучена на все місто неправдива образлива фраза, яку на його адресу сказав відповідач ОСОБА_2.

Ухвалою Сєверодонецького міського суду Луганської області від 22 березня 2007 року співвідповідачем у справі залучено Сєверодонецьке комунальне підприємство "Телерадіокомпанія "СТВ".

Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням Сєверодонецького міського суду Луганської області від 5 червня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 серпня 2007 року рішення місцевого суду змінено. Скасовано його в частині відмови ОСОБА_1. у задоволенні вимог до Сєверодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та ухвалено рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

У касаційній скарзі Северодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія СТВ" ставиться питання про скасування рішення апеляційної інстанції із залишенням без змін рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку скаржника, апеляційний суд, ухвалюючи рішення, вийшов за межі позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування судових рішень із підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення про задоволення його позову стосовно відповідача ОСОБА_2.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що негативна інформація відносно нього була поширена відповідачем ОСОБА_2. на сесії Сєверодонецької міської ради.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до Сєверодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" і задовольняючи позов у цій частині та залишаючи без змін рішення суду в частині відмови в позові до ОСОБА_2., виходив із того, що інформація, яку висловив міський голова ОСОБА_2. на сесії 3 вересня 2005 року, є негативною за своїм змістом, але оскільки суду не надано доказів того, що спірна фраза була висловлена саме ним і на адресу ОСОБА_1., то суд правильно відмовив у позові в цій частині. Проте інший співвідповідач - Сєверодонецьке комунальне підприємство "Телерадіокомпанія "СТВ" - транслювало відеозапис засідання сесії міської ради, яку дивилося багато мешканців міста, і це позначилося на репутації позивача, оскільки інформація є недостовірна.

Проте таких висновків суди дійшли з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, вийшов за межі позовних вимог, у порушення вимог ст. 11 ЦПК України ухвалив рішення відносно особи, до якої позовні вимоги не заявлялись.

Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (ст. ст. 32, 33 ЦПК України). Таких обставин судом установлено не було.

Вибір способу захисту особистого немайнового права належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, проте вони повинні бути визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено лише обов’язок відшкодувати моральну шкоду.

Виходячи з наведеного, оскільки інформацію, яку просить спростувати ОСОБА_1., не можна віднести до фактичних тверджень і вона не є такою за змістом Закону України "Про інформацію" (2657-12) та ст. 277 ЦК України, підстави для задоволення пред’явленого позову відсутні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Сєверодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" і ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 5 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 29 серпня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сєверодонецького комунального підприємства "Телерадіокомпанія "СТВ" про захист честі, гідності й ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.