розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Агробанк" до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

У серпні 2007 року закрите акціонерне товариство "Агробанк" (далі – ЗАТ "Агробанк"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 2 червня 2005 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір на суму 61 900 грн. на придбання автомобіля "Chevrolet Niva" та договір застави цього автомобіля. Однак у порушення умов договору відповідач після 16 серпня 2005 року перестав виплачувати кредит.

23 листопада 2005 року ними було отримано виконавчий лист нотаріуса про стягнення з відповідача 65 228 грн. 73 коп. заборгованості.

У результаті реалізації заставленого майна заборгованість було частково погашено, однак на даний час ОСОБА_3 не сплачує заборгованість за кредитом та відсотками. Станом на 16 липня 2007 року заборгованість складає 74 292 грн. 50 коп., з яких 33 681 грн. 22 коп. – заборгованість за кредитом, 16 368 грн. 42 коп. – заборгованість за відсотками та 24 242 грн. 86 коп. – пеня, яку ЗАТ "Агробанк" (нині – закрите акціонерне товариство "Хоум Кредит Банк") і просило стягнути з відповідача та розірвати кредитний договір.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано кредитний договір від 2 червня 2005 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства "Хоум Кредит Банк" (далі – ЗАТ "Хоум Кредит Банк") 74 292 грн. 50 коп. та вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умови та порядок виконання зобов’язань за кредитним договором регулюються ст. ст. 1046- 1053 ЦК України.

Судом установлено, що у зв’язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору банком 23 листопада 2005 року було отримано виконавчий напис (а.с. 19, 20), згідно з яким було звернено стягнення на заставлене майно, яке було оцінено та реалізовано 4 вересня 2006 року. Кошти з реалізації майна були направлені в рахунок погашення заборгованості за простроченими відсотками (3 143 грн. 75 коп.) та в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (16 856 грн. 25 коп. + 9 550 грн. 40 коп.).

Оскільки заборгованість за тілом кредиту та відсотками за договором кредиту не була погашена в повному обсязі, апеляційний суд обґрунтовано стягнув залишок заборгованості та передбачену законом пеню.

Послання відповідача на те, що він своєчасно розраховувся за кредит спростовується матеріалами справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України