ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Мазурка В.А.,
Перепічая В.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення грошової компенсації за майно в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2000 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, стягнення грошової компенсації за майно в порядку спадкування за законом.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2007 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2 768 грн. 83 коп. грошової компенсації вартості частини будинку та по 165 грн. 32 коп. компенсації вартості частини автомобіля кожній.
Додатковим рішенням цього ж суду від 7 вересня 2007 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_3. залишено без розгляду на підставі ст. 294 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постановлену ухвалу судді суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права та передати питання на розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3. без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду ним подано 7 травня 2007 року, а апеляційну скаргу – 29 травня 2007 року, тобто з пропущенням строків, установлених ст. 294 ЦПК України.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із ч. 3 ст. 70 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки 27 травня 2007 року – останній день для подання апеляційної скарги – Трійця – святковий день, наступний день - 28 травня 2007 року – вихідний день, то останнім днем для подання апеляційної скарги є перший робочий день – 29 травня 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що заяву про апеляційне оскарження було подано 7 травня 2007 року, а апеляційну скаргу – 29 травня 2007 року. Наведене свідчить про те, що заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_3 подав з додержанням строків на апеляційне оскарження.
Таким чином, висновок судді про залишення апеляційної скарги ОСОБА_3. без розгляду є передчасним, доводи скаржника про дотримання строку апеляційного оскарження заслуговують на увагу.
За таких обставин ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_3. на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2007 року.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2009 року скасувати.
Справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай