Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання виготовлення правовстановлюючих документів на користування газовим опаленням та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 31 січня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про зобов’язання виготовлення правовстановлюючих документів на користування газовим опаленням та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що вона мешкає у квартирі АДРЕСА_1, яка знаходиться поверхом вище над квартирою відповідачки. Остання в липні 2006 року влаштувала в своєму помешканні автономне газове опалення з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну в атмосферне повітря, унаслідок чого в її квартирі стала відчуватися загазованість та збиратися конденсат на вікнах, оскільки ОСОБА_2. влаштувала в себе, крім газового котла, ще й газовий водонагрівач без виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення індивідуального побутового газового двоконтурного котла з відкритою камерою згоряння з відведенням продуктів згоряння в існуючий димохід, чим посягає на її конституційні права на життя та здоров’я.

Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок неправомірного встановлення відповідачкою індивідуального (автономного) газового опалення її дочка Юлія почала часто хворіти на бронхіт, а квартира приходить у непридатний стан, що призвело до моральних страждань.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила зобов’язати ОСОБА_2. виготовити проектно-кошторисну документацію й зобов’язати переробити витяжку індивідуального побутового газового котла у квартирі відповідачки через існуючий у будинку димохід та стягнути з останньої 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31 січня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачкою ОСОБА_2. під час облаштування автономного опалення дотримано вимог закону, її дії є правомірними, оскільки проектно-кошторисна документація на встановлення індивідуального побутового газового котла виготовлена відповідно до існуючого на той час порядку, експлуатація газового котла відповідає технічним нормам і вимогам безпеки, а тому не потребує перероблення витяжки з котла в існуючий димохід. Використання відповідачкою автономного газового опалення не впливає на умови життя ОСОБА_1 у своїй квартирі й не порушує її конституційних прав.

Відповідно до повідомлення Сарненської міської ради від 26 січня 200 року № 0216-92 під час обстеження квартири позивачки ознак чадного газу не встановлено, причиною запотівання вікон є їхня негерметичність.

Згідно з актом обстеження від 27 грудня 2006 року, проведеного працівниками Сарненського УЕЕГ, у квартирі ОСОБА_1 ознак загазованості не виявлено.

З повідомлення головного державного санітарного лікаря Сарненського району вбачається, що ОСОБА_1 під час перевірки її скарг не допустила до своєї квартири спеціалістів РАЙСЕС для проведення лабораторних досліджень, для встановлення наявності негативного впливу продуктів згоряння від парапетного котла, що встановлений у квартирі ОСОБА_2.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_2. оформила проектно-кошторисну документацію на газифікацію квартири для встановлення автономного газового опалення, експлуатація котла здійснюється відповідно до технічних норм і вимог безпеки, а тому дії відповідачки є правомірними й не становлять безпеки для життя та здоров’я позивачки.

Під час встановлення зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можна визнати підставами для скасування судових рішень в касаційному порядку.

Доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

За таких обставин рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права й підлягає залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.