Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченко Є.Ф., Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Мелітопольпродмаш" до ОСОБА_1, третя особа – ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування,

У січні 2008 року ВАТ "Мелітопольпродмаш" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Мелітопольського міського суду від 19 лютого 2004 року було визнано дійсним договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва – двоповерхової нежилої будівлі по вул. Ломоносова, 111 у м. Мелітополі, укладений 18 грудня 2003 року між ОСОБА_2. та ВАТ "Мелітопольпродмаш", визнано право власності на цей об’єкт за ОСОБА_2., який у подальшому 18 квітня 2005 року за нотаріально посвідченим договором продав нежилу будівлю відповідачу, проте згодом рішення Мелітопольського міського суду від 19 лютого 2004 року було скасоване в зв’язку з нововиявленими обставинами ухвалою цього ж суду від 19 вересня 2007 року, оскільки ще 30 вересня 2002 року господарський суд Запорізької області порушив провадження в справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольпродмаш". Цією ж ухвалою розпорядником майна товариства призначено арбітражного керуючого Кляшторну О.В., яка не мала відомостей про укладення договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва з ОСОБА_2. 18 грудня 2003 року та про розгляд справи за його позовом про визнання такого договору дійсним, а орган управління товариства не мав права розпоряджатися майном без її згоди, тому володіння ОСОБА_2 спірним нерухомим майном було незаконним, таке майно є власністю товариства й підлягає витребуванню від ОСОБА_1. на користь ВАТ "Мелітопольпродмаш" .

Позивач просив визнати за ВАТ "Мелітопольпродмаш" право власності на об’єкт незавершеного будівництва двоповерхової нежилої будівлі літ. А-2 по вул. Ломоносова, 111/1 у м. Мелітополі та витребувати зазначене майно від ОСОБА_1.

Судом до участі в справі як третю особу залучено ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 17 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 квітня 2009 року, позов задоволено.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 6 липня 2009 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1. на зазначені судові рішення.

У касаційних скаргах ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3. просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом установлено, що ВО "Мелітопольпродмаш" (на теперішній час – ВАТ "Мелітопольпродмаш") було власником будівлі дитсадку по вул. Ломоносова, 111 у м. Мелітополі, 18 грудня 2003 року за договором купівлі-продажу, не посвідченим нотаріально, ВАТ "Мелітопольпродмаш" продало об’єкт незавершеного будівництва –будівлю по вул. Ломоносова, 111 у м. Мелітополі ОСОБА_2., рішенням Мелітопольського міського суду від 19 лютого 2004 року цей договір було визнано дійсним, 18 квітня 2005 року ОСОБА_2. продав зазначений об’єкт Клепалову С.М. і на час розгляду справи право власності на спірне майно (готовністю на теперішній час 84%) зареєстроване за відповідачем, який за договором від 12 липня 2006 року передав нерухомість в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Також установлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 30 вересня 2002 року порушене провадження в справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольпродмаш" і розпорядником майна товариства призначено арбітражного керуючого Кляшторну О.В., яка не приймала участі в укладенні договору з ОСОБА_2. та в розгляді справи за його позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року задоволено заяву ліквідатора ВАТ "Мелітопольпродмаш" про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення цього суду від 19 лютого 2004 року, в подальшому провадження в справі за позовом ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості закрито.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що розпорядник майна позивача арбітражний керуючий Кляшторна О.В. не мала відомостей про укладення товариством 18 грудня 2003 року договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва з ОСОБА_2. та про розгляд справи за його позовом про визнання договору дійсним, натомість орган управління товариства не мав безумовного права розпоряджатися таким майном без згоди арбітражного керуючого, до того ж договір купівлі-продажу від 18 грудня 2003 року не посвідчений нотаріально й є недійсним, а тому володіння ОСОБА_2 спірним нерухомим майном із самого початку було незаконним, майно вибуло з володіння ВАТ "Мелітопольпродмаш" не з волі власника й право власності на таке майно згідно статті 392 ЦК України слід визнати за позивачем і на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України об’єкт нерухомості підлягає витребуванню від ОСОБА_1. на користь ВАТ "Мелітопольпродмаш".

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг у цій частині не можуть бути визнані як підстава для їх задоволення.

Доводи скарги ОСОБА_3. про вирішення судом питання про її права та обов’язки як особи, що не брала участі в справі, безпідставні.

За таких обставин колегія суддів визнає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 17 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.