Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сіс Логістік",

У жовтні 2008 року державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, про обіг коштів на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Сіс Логістік" (далі – ТОВ "Сіс Логістік").

Зазначала, що ТОВ "Сіс Логістік" є платником податку на додану вартість. 30 вересня 2008 року з метою вирішення питання про обґрунтованість формування податкового кредиту державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва повідомила ТОВ "Сіс Логістік" про проведення позапланової виїзної перевірки.

Посилаючись на те, що провести позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сіс Логістік" не можливо, оскільки його юридична адреса не відповідає фактичному місцю знаходженню, просила зобов`язати відкрите акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - ВАТ "Банк "Демарк") розкрити банківську таємницю щодо ТОВ "Сіс Логістік" і надати інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках товариства за весь період існування рахунків із зазначенням сум, дат, операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, сторін угод та посадових осіб ТОВ "Сіс Логістік", за підписом яких видавались банку доручення від імені клієнта; зобов`язати ВАТ "Банк "Демарк" видати державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва копії касових документів, відповідно до яких отримувалась готівка з каси банку, платіжних доручень, виписок з рахунків та меморіальних ордерів на проведення безготівкових розрахунків за весь період існування розрахункових рахунків, а також надати інформацію про те, хто саме з посадових осіб чи засновників, а також осіб, які від імені засновника, мав право підпису на банківських документах ТОВ "Сіс Логістік".

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11 лютого 2009 року, у задоволенні заявлених вимог державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відмовлено.

У касаційній скарзі державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заявлені вимоги про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що надання інформації щодо контрагентів платника податку заборонено законом; на час звернення до суду державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва пропустила строки проведення позапланової перевірки ТОВ "Сіс Логістік", обов`язковий письмовий запит до ТОВ "Сіс Логістік" не направляла, у заяві не зазначила конкретний проміжок часу, за який вимагається розкрити банківську таємницю, крім того, не врахувала, що позапланова виїзна перевірка може проводитись лише на підставі рішення суду.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Згідно з п. 5 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні" (далі – Закон України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) ) органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , довідки та (або) копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб`єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 6, 8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" орган державної податкової служби має право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, фізичними особами, які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов`язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності виявлених недостовірних даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до абз. 2 п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 (z0935-06) , під час надання інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу банк надає інформацію про рух коштів на рахунку клієнта без зазначення контрагентів за операціями.

Судом установлено, що наказом начальника державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2008 року з метою вирішення питання про обґрунтованість формування податкового кредиту ТОВ "Сіс Логістік" була призначена виїзна документальна перевірка товариства з 30 вересня 2008 року до 1 жовтня 2008 року.

ТОВ "Сіс Логістік" за своєю юридичною адресою не знаходиться, про що було складено акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб`єкта підприємницької діяльності та акт засвідчення факту неможливості розпочати виїзну позапланову перевірку ТОВ "Сіс Логістік" у зв`язку з відсутністю посадових осіб за юридичною (фактичною) адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, місцезнаходження ТОВ "Сіс Логістік" невідоме.

30 вересня 2008 року державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва доручила головному відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва вжити заходи для встановлення місцезнаходження вказаного платника податку та (або) його посадових осіб, залучення їх до проведення перевірки шляхом вручення платнику податків (посадовим особам платника податків) письмового запрошення про необхідність явки до органу державної податкової служби для ознайомлення з підставами проведення перевірки та датою початку її проведення. Проте про вжиті ним заходи головний відділ податкової міліції державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державну податкову інспекцію в Голосіївському районі м. Києва не повідомляв.

Таким чином, висновки судів про те, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Сіс Логістік" повинна була проводитись лише у випадку ненадання платником податку відповіді на письмовий запит органів державної податкової інспекції протягом десяти днів, за умови відсутності посадових осіб за юридичною (фактичною) адресою ТОВ "Сіс Логістік", зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію, та відсутності відомостей про їх місцезнаходження, а також про те, що інформація, що містить банківську таємницю щодо контрагентів, не підлягає розкриттю, оскільки вказана інформація не стосується оподаткування суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого розкривається банківська таємниця, є необґрунтованими.

Крім того, звертаючись до суду із заявою, державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва відповідно пп. 2 – 5 ст. 288 ЦПК України зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, найменування та місцезнаходження банку; обґрунтувала необхідність та обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, і мету її використання.

Суд у порушення ст. 290 ЦПК України на зміст вимог державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, мету й обставини її звернення до суду та відповідні положення закону уваги не звернув і безпідставно відмовив у задоволенні заявлених вимог.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.