розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-4444/12/0170/10 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 07.02.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Греус" (вул. Македонського, буд.11,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000641501 від 17.04.2012 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Греус" звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби №0000641501 від 17.04.2012 року, відповідно до якого було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1184878,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.13 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби від 17.04.2012 року №0000641501, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Греус", про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1184878,00 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Греус" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що перевіркою позивача встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року позивач у складі витрат звітного періоду врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року, тоді як згідно поданої податкової декларації за 1-ий квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про включення позивачем до від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2-3 квартал 2011 року витрат, здійснених підприємством у 2011 році, у зв'язку з цим, відповідач встановив порушення позивачем приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1184878,00 гривень.

На думку апелянта, висновки податкового органу засновані на нормах діючого законодавства, та зроблені в межах повноважень відповідача, а отже, рішення суду першої інстанції є безпідставним.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Греус" є юридичною особою, зареєстрованою 08.04.2009 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією.

Відповідачем, з 22.03.2012 року по 28.03.2012 року була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 04.04.2012 року №34/2-40/15-01/36401847 (а.с. 9-28), відповідно до якого встановлено порушення п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) .

Перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року позивач у складі витрат звітного періоду врахував від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року, тоді як згідно поданої податкової декларації за 1-ий квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідач дійшов висновку, що до складу 2-3 кварталів 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за результатами 2010 року, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач протиправно включив до складу витрат за 2-3 квартали 2011 року суму від'ємного значення, яка сформована за рахунок попередніх, ніж 1 квартал 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки від 04.04.2012 року №34/2-40/15-01/36401847 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000641501 від 17.04.2012 року, відповідно до якого було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1184878,00 гривень (а.с.33).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону (334/94-ВР) на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону (334/94-ВР) передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ (2755-17) дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-3 кварталів 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2-3 кварталів 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

На підставі викладеного, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, судова колегія приходить до висновку, що відсутні порушення в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) , та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-3 кварталах 2011 року у розмірі 1184878,00 гривень.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000641501 від 17.04.2012 року не може бути визнаними таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.13 у справі № 2а-4444/12/0170/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.