розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – управління державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ромни Сумської області про звільнення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що їм належить в рівних частинах жилий будинок АДРЕСА_1 Земельна ділянка, що належить ОСОБА_5 межує з їхньою земельною ділянкою. У травні 2008 року відповідачка самовільно захопила частину їхньої земельної ділянки і встановила паркан, що підтверджується актом міжвідомчої комісії від 23 травня 2008 року. Просили суд зобов’язати відповідачку звільнити частину земельної що їм належить, шляхом перенесення паркану.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року, позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом перенесення встановленого на території зазначеної земельної ділянки паркану на межі будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, встановлену актом виносу земельної ділянки в натурі від 21 жовтня 2005 року, складеним спеціалістом Роменського міського управління земельних ресурсів.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року залишити без змін.