Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової виплати з урахуванням установленого індексу інфляції, пені та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов’язання за договором страхування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 червня 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової виплати з урахуванням установленого індексу інфляції, пені та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. Позивач зазначав, що за договором страхування застрахував у відповідача транспортний засіб, що належить йому на праві власності, проте з настанням страхового випадку відповідач не виконує взятих за договором зобов'язань щодо проведення належних страхових виплат.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 9 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 42 396 грн. 16 коп. страхової виплати, 15 474 грн. 60 коп. пені, 1 229 грн. 64 коп. річних та 7 037 грн. 76 коп. страхової виплати з урахуванням установленого індексу інфляції. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 січня 2009 року вказану ухвалу апеляційного суду скасовано та передано справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 червня 2009 року рішення суду першої інстанції від 9 липня 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Пунктами 1-6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що до участі у справі не було залучено ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", який є правонаступником акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль", який унаслідок забезпечення кредитних зобов’язань позивача є заставодержателем викраденого автомобіля.

Проте відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, яким керувався суд, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасовуючи попередню ухвалу суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд України в ухвалі від 28 січня 2009 року звертав увагу апеляційного суду на лист начальника Святошинського відділення № 6 Київської регіональної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім’я начальника МРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Шевченківському районі м. Києва від 13 грудня 2007 року № 110/13-77, згідно з яким обмеження в користуванні транспортним засобом, власником якого є позивач, слід зняти у зв’язку і погашенням ОСОБА_1 кредиту відповідно до кредитного договору від 4 квітня 2006 року та відсутністю претензій банку до нього (а. с. 43).

У своїй ухвалі Верховний Суд України наголошував на тому, що всупереч вимогам закону апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, оцінки вказаній обставині не дав та не з’ясував, чи на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення була припинена застава застрахованого автомобіля з підстав, передбачених ст. 28 Закону України "Про заставу", а відтак – чи було вирішено питання про права і обов’язки банку - заставодержателя, без участі якого судом першої інстанції розглянуто справу.

З’ясування та оцінка цих обставин має значення для правильного вирішення питання про скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд.

Проте вказівки Верховного Суду України, викладені в зазначеній ухвалі, були повністю проігноровані апеляційним судом під час повторного розгляду справи.

Оскільки на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення застава застрахованого автомобіля була припинена з підстав, передбачених ст. 28 Закону України "Про заставу", питання про права і обов’язки банку - заставодержателя, без участі якого судом першої інстанції розглянуто справу, вирішено не було.

У порушення вимог ст. ст. 303, 304, 307 ЦПК України апеляційний суд безпідставно направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ухилившись від обов’язків, покладених на нього ст. ст. 303, 304 ЦПК України при перегляді судових рішень в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, оскільки зазначене порушення норм процесуального права апеляційним судом призвело до неправильного вирішення справи, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи вдруге на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.