Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "РДС" (далі – ТОВ "Торгівельний дім "РДС"), третя особа - Телюкін Сергій Григорович, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ТОВ "Торгівельний дім "РДС" на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 4 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 510 гривень, на відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень, а також судові витрати, посилаючись на те, що на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу йому належить автомобіль марки "Фольксваген Пасат", державний номерний знак НОМЕР_2.

31 березня 2006 року близько 10 годин 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ЗИЛ 433362 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу, у Гірницькому районі м. Макіївки на вулиці Донецьке шосе, не вибравши безпечної дистанції стосовно транспортного засобу, що рухався попереду, скоїв із ним зіткнення.

Постановою судді Куйбишевського району м. Донецька від 10 травня 2006 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 24 КпАП України.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку внаслідок ДТП складає 11 178 гривень 08 копійок.

Оскільки на автомобіль відповідача було оформлено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів, страховою групою "ТАС" була відшкодована сума матеріального збитку в розмірі 10 668 гривень. Різницю між сумою матеріального збитку 11 178 гривень 08 копійок та виплаченими 10 668 гривень у розмірі 510 гривень страхова група "ТАС" відмовилася виплачувати, посилаючись на те, що ця сума за договором страхування є франшизою й не підлягає виплаті.

Крім того, у результаті ДТП позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилася в стражданнях та переживанні, він змушений був звертатись до лікарні, у зв'язку із чим нормальний життєвий уклад було порушено, просив суд стягнути на відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.

Під час розгляду справи відповідач поштовим переказом № 8711 від 5 грудня 2006 року переслав на адресу позивача на відшкодування матеріальної шкоди 510 гривень.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 4 січня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Торгівельний дім "РДС" на користь ОСОБА_1 4 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 81 гривню судових витрат, а всього 4 081 гривню.

У касаційній скарзі ТОВ "Торгівельний дім "РДС" ставиться питання про скасування судових рішень і закриття провадження у справі з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що такі вимоги були заявлені до відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки, винного в заподіянні такої шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, урахував глибину фізичних і моральних страждань позивача, суттєвість змін його способу життя, неможливість протягом тривалого часу використовувати для своїх потреб свій транспортний засіб, пошкоджений з вини відповідача, принцип розумності та справедливість і визначив розмір моральної шкоди в сумі 4 000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права й доводи скарги їх висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "РДС" відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 4 січня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.