розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – відділ реєстрації актів цивільного стану в Лубенському районі Лубенського міськрайонного управління юстиції, про виключення з актового запису про народження дитини запис про батька за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 червня 2009 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини запис про батька.

У заяві зазначав, що з 6 серпня 1994 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дочка - ОСОБА_3, в актовому записі про народження дитини та свідоцтві про народження він зазначений як батько.

У 2008 році після проходження обстеження в лікарні йому стало відомо, що через хворобу, яку він переніс улітку 1993 року, він за станом здоров’я не може мати дітей.

Зазначивши, що на час подання позову відповідачка вагітна другою дитиною, розірвати шлюб до закінчення дії законодавчих обмежень він не може, позивач, посилаючись на викладені обставини, просив суд ухвалити рішення, яким виключити його батьківство відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати Вовчицьку сільську раду Лубенського району Полтавської області внести відповідні зміни до Книги реєстрації народжень з анулюванням свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 6 березня 2001 року, де він записаний батьком дитини.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 лютого 2009 року позов задоволено. Виключено відомості про ОСОБА_1. як батька відносно дитини – ОСОБА_3, 30 січня 2001 року, внесені в свідоцтво про народження дитини № 2 від 6 березня 2001 року серії НОМЕР_1, видане Вовчицькою сільською радою Лубенського району Полтавської області. Зобов’язано внести відповідні зміни до Книги реєстрації народжень з анулюванням свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 6 березня 2001 року. Зобов’язано відділ реєстрації актів цивільного стану Лубенського району Лубенського міськрайонного управління юстиції виключити з актового запису про народження № 2 від 30 січня 2001 року запис про ОСОБА_1. як батька дитини. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 червня 2009 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом доказування у цій справі, згідно із роз'ясненнями п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) , є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, а тому суд правильно вважав, що при розгляді позову мають застосовуватись норми Сімейного кодексу України (2947-14) .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що актовий запис про народження дитини був проведений з відома позивача у 2001 році, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що спірні правовідносини регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю України (2006-07) , який був чинним на цей час, а оскільки позивач пропустив річний строк, передбачений ст. 56 цього Кодексу, для оспорювання свого батьківства, то відсутні й правові підстави для задоволення його позову.

Зазначені висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи і узгоджуються з нормами матеріального права.

Так, апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 у 2001 році особисто звертався у відповідні органи з заявою про реєстрацію народження дочки ОСОБА_3, тобто знав про проведення такого актового запису.

Оскільки правовідносини виникли у 2001 році, то в силу п. 1 Прикінцевих положень СК України (2947-14) 2004 року цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і за загальним правилом застосовується до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 56 КпШС України, чинним на час спірних сімейних відносин, особа, яка записана як батько, має право оспорити проведений запис протягом року з часу, коли їй стало відомо або повинно було стати відомо про проведений запис.

У зв’язку з наведеним, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, так як положення СК України (2947-14) застосовуватись не можуть, є правильним.

У відповідності до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.