Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Іршавська державна нотаріальна контора, Доробратівська сільська рада, про визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 вересня 2009 року,

У липні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3. не вправі була складати заповіт на все майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у будівництві будинку також приймала участь позивачка та половина цього будинку належить їй. Крім того, заповіт складено під психологічним та моральним тиском ОСОБА_2, що суперечить дійсному волевиявленню ОСОБА_3.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 2 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання недійсним заповіту задоволено. Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_3. 1 грудня 2003 року на користь ОСОБА_2 та посвідчений секретарем виконкому Доробратівської сільської ради.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про визнання недійсним заповіту відмовлено.

ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 вересня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.