ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Левченка Є.Ф.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 грудня 2008 року й ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 19 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй та відповідачці на праві власності належить по ? частині квартири АДРЕСА_1.
Відповідачка на жодні запропоновані нею варіанти вирішення питання щодо спільної часткової власності, зокрема: купівлі-продажу її частини квартири іншій особі чи викупу в ОСОБА_2 її частини, не реагує та повідомила, що хоче залишитися в спірній квартирі.
Вважаючи зазначену квартиру неподільним майном і враховуючи, що спільне з відповідачкою користування житлом неможливе, позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 сплатити на її користь грошову компенсацію вартості її частини квартири в розмірі 124 950 грн., припинити її право власності на ? частину квартири та визнати право власності на цю частину за відповідачкою.
У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1. ухиляється від сплати витрат на утримання спільного майна. Між сторонами постійно виникають спори щодо утримання вказаної квартири та в зв'язку з неприязним відношенням ОСОБА_1. до неї.
Враховуючи порядок користування житлом, що склався, ОСОБА_2 просила виділити їй у власність ? частину спірної квартири, визнати за нею право власності на кімнату площею 17 кв. м, частину кухні в розмірі 2,65 кв. м, ванної кімнати - 1, 05 кв. м, туалетної кімнати - 0,55 кв. м, коридору - 3 кв. м.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 19 березня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 грудня 2008 року й ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 19 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду
України
А.Г. Ярема
Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук