ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,
Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_2 про спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області на рішення апеляційного суду Луганської області від 10 червня 2009 року,
встановила:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що головою Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області (далі – Рада) ОСОБА_2 була підписана побутова характеристика на неї, яка була передана до Новопсковського районного відділу УМВС України в Луганській області (далі – Відділ) до матеріалу №232/ 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи. Зазначала, що ця характеристика містить негативну та недостовірну інформацію про неї та про обставини її приватного життя, які ОСОБА_2 поширила у Відділі, чим принизила її честь, гідність та ділову репутацію й завдала їй моральної шкоди. Просила зобов’язати голову Ради ОСОБА_2 відізвати зазначену побутову характеристику з Відділу з матеріалу № 232/06, спростувати негативну інформацію, викладену в характеристиці від 15 вересня 2006 року № 176, та стягнути в солідарному порядку з голови Ради ОСОБА_2 і Ради на її користь 1 699 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 10 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 10 червня 2009 року рішення районного суду скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, викладену в побутовій характеристиці на ОСОБА_1, що надана 15 вересня 2006 року Радою за № 176 Відділу про те, що ОСОБА_1 "має сварливий характер, нестримана".
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі Рада просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 15 вересня 2006 року головою Ради ОСОБА_2 направлена до Відділу побутова характеристика на ОСОБА_1, в якій зазначено, що "ОСОБА_1 постійно веде справи в суді, як із жителями села Закотне, так і з керівництвом агрофірми "Закотненська", ПП ОСОБА_3 та іншими громадянами. Має сварливий характер, нестримана".
Відповідно до посвідчення від 11 липня 2001 року № 9 ОСОБА_1 є членом громадського комітету із захисту конституційних прав та свобод громадян і неодноразово зверталася до Новопсковського районного суду з різними позовними заявами в інтересах інших громадян.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що інформація про ведення нею в суді справ відповідає дійсності, а критична оцінка рис характеру й поведінки позивачки не може визнаватися інформацією, яка принижує честь або ділову репутацію особи та підлягає спростуванню, оскільки викладені в характеристиці висновки щодо рис характеру позивачки є оціночними судженнями, право на свободу висловлення яких гарантоване законом, та що ця оцінка висловлена в пристойній формі, у виразах, які прийнятні в спілкуванні людей.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову в частині визнання інформації недостовірною, що міститься в побутовій характеристиці на ОСОБА_1 про те, що вона "має сварливий характер, нестримана", апеляційний суд дійшов висновку про те, що ця інформація не знайшла свого підтвердження, є негативною, порушує законні права й інтереси позивачки, а тому підлягає спростуванню шляхом відкликання цієї характеристики.
Проте з висновком апеляційного суду не можна погодитись із таких підстав.
Статтями ст. ст. 32, 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до чч. 3, 5 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснитись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Визнавши інформацію про особливості характеру позивачки негативною, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ця інформація підлягає спростуванню як така, що містить фактичні дані та не доведена відповідачем.
Зазначений висновок суперечить вимогам ст. 277 ЦК України, ст. 47 1 Закону України "Про інформацію" (2657-12) та роз’ясненням, викладеним у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) , відповідно до яких предметом судового захисту не є оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, правильно встановивши обставини справи та норми закону, які регулюють правовідносини сторін, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні цих норм, неправильно витлумачив її, у зв’язку із чим зробив неправильні правові висновки й ухвалив незаконне рішення.
Оскільки апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області задовольнити.
Рішення апеляційного суду Луганської області від 10 червня 2009 року скасувати, залишити в силі рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 10 листопада 2008 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко Судді: Л.І. Григор’єва В.М. Барсукова В.Г. Данчук В.Й. Косенко