Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно,

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 8 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Виділено ОСОБА_2 у власність майно на суму 25 827 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 913 грн. 50 коп. грошової компенсації вартості його частки у спільному майні та 2 820 грн. за проведення товарознавчої експертизи.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано за ним право власності на "кутову гірку"(шафу вітринну кутову), вартістю 5 695 грн.

В решті позову відмовлено.

Розподілені судові витрати.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, до якої приєднався ОСОБА_3, задоволено.

Рішення місцевого суду в частині виділення ОСОБА_2 майно у власність, визначення грошової компенсації вартості частки ОСОБА_1, в частині вирішення позову ОСОБА_3 та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінено.

Виключено з переліку майна, виділеного ОСОБА_2 у власність спальню "Елба", м'який куточок "Париж", вбудовану кухню "Оля", газову варочну поверхню "Арістон" та телевізор "Тошиба".

Зменшено розмір грошової компенсації вартості частки майна ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, що стягнутий на його користь з ОСОБА_2, з 12 913 грн. 50 коп. до 85 грн.

Зменшено та розподілено судові витрати.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду від 24 вересня 2009 року, в силі залишити рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, у порушення вимог ч. 2 ст. 327 ЦПК України ОСОБА_1 касаційна скарга оплачена витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, проте у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством. Однак, заявником додано клопотання про звільнення його від оплати частини таких витрат.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1, вважаю, що є підстави для звільнення від їх оплати, оскільки заявником надані документи, які підтверджують його майновий стан.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати частини витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду касаційної скарги задовольнити, звільнити його від оплати їх частини.

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.