Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 березня 2009 року,

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 березня 2009 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1. право власності на 71/100 частку будинку АДРЕСА_1 а за ОСОБА_2. – на 29/100 часток цього будинку. Проведено поділ спірного будинку в натурі відповідно до варіанту № 1 висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2008 року № 5313/5314. Виділено в користування ОСОБА_1. земельну ділянку площею 750 кв. м, а в користування ОСОБА_2. – земельну ділянку площею 250 кв. м згідно з варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 22 листопада 2007 року № 6045/6046/6047.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.