База оподаткування
Юридична особа є платником єдиного податку за ставкою
6 відсотків. За надані послуги отримує безпосередньо
в касу та на рахунок підприємства кошти, у тому числі
з ПДВ. Чи включаються до бази оподаткування єдиним податком
суми ПДВ?
(МП «Прогрес», м. Старокостянтинів)
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом
підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок
або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції
(товарів, робіт, послуг).
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки,
при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий
рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва
(ст. 1 Указу № 727/98).
Суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа,
який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок
єдиного податку:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі
сплати ПДВ (Закон № 168/97-ВР);
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі
включення ПДВ до складу єдиного податку (ст. 3 Указу
№ 727/98).
Отже, при сплаті єдиного податку за ставками 6 чи 10
відсотків сума єдиного податку обчислюється із суми
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
без урахування акцизного збору. Законодавчих підстав
для виключення суми ПДВ з бази оподаткування єдиним
податком немає.
Таким чином, суб’єкту підприємницької діяльності для
визначення бази оподаткування єдиним податком за ставкою
6 відсотків необхідно включати всі надходження, отримані
на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції
(товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи та
виручку від іншої реалізації, з урахуванням ПДВ.
Засновнику належать 100 відсотків
статутного фонду
Засновником заготконтори є юридична особа — райспоживспілка,
якій належать 100 відсотків статутного фонду та яка
не є платником єдиного податку. Чи має право заготконтора
перейти на спрощену систему оподаткування за умови,
що в 2002 р. обсяг виручки від реалізації продукції
становив 332 тис. грн., середньооблікова чисельність
працюючих — 23 особи? Чи в такому випадку є обов’язковим
спочатку перехід на єдиний податок засновника заготконтори
— райспоживспілки?
(П. Журавель, смт Малевичі)
Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи —
суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової
форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність
працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує
50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує
500 тис. євро (ст. 1 Закону № 2063-III).
Згідно зі ст. 2 Закону № 2063-III його дія не поширюється,
зокрема, на суб’єктів підприємницької діяльності, у
статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним
особам — засновникам та учасникам цих суб’єктів, які
не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25
відсотків.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
запроваджується для суб’єктів малого підприємництва
— юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності
будь-якої організаційно-правової форми та форми власності,
в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих
не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
1 млн. грн. (ст. 1 Указу № 727/98).
Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів
малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою
органами статистики, з урахуванням усіх його працівників,
у тому числі тих, які працюють за договорами та за сумісництвом,
а також працівників представництв, філій, відділень
та інших відокремлених підрозділів.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу
за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг).
Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи,
які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним
податком, не мають права застосовувати інший спосіб
розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового
та безготівкового розрахунків коштами.
У разі здійснення операції з продажу основних фондів
виручкою від реалізації вважається різниця між сумою,
отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою
вартістю на момент продажу.
Водночас абзацом четвертим ст. 7 Указу № 727/98 визначено,
що дія цього Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької
діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать
юридичним особам — учасникам та засновникам цих суб’єктів,
які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують
25 відсотків.
Враховуючи, що засновник заготконтори — райспоживспілка
не є суб’єктом малого підприємництва, а його частка
у статутному фонді заготконтори становить 100 відсотків,
у такому випадку заготконтора, незважаючи на те, що
у неї чисельність працюючих не перевищує 50 осіб i обсяг
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
за рік не перевищує 1 млн. грн., не має законодавчих
підстав для переходу на спрощену систему оподаткування.
Фіксований сільськогосподарський
податок
Сільськогосподарське підприємство, створене у 2000 р.,
сплачувало фіксований сільськогосподарський податок.
Починаючи з 2003 р. перейшло на спрощену систему оподаткування
за ставкою 6 відсотків. Чи повинно таке підприємство
сплачувати фіксований сільськогосподарський податок?
(м. Єнакієве, Донецька обл.)
Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
запроваджено для таких суб’єктів малого підприємництва:
юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності
будь-якої організаційно-правової форми та форми власності,
в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих
не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
1 млн. грн. (ст. 1 Указу № 727/98).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися
поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності,
передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого
підприємництва (ст. 4).
Дія Закону № 2063-III поширюється на суб’єктів малого
підприємництва незалежно від форми власності, у тому
числі тих, що здійснюють діяльність у галузі сільського
господарства (ст. 2).
Отже, обравши спосіб оподаткування — єдиний податок,
сільськогосподарське підприємство не повинно сплачувати
фіксований сільськогосподарський податок.
Комісійна винагорода та відшкодування
витрат
Юридична особа є платником єдиного податку за ставкою
10 відсотків. Відповідно до договору здійснює діяльність
з реалізації арештованого майна. За послуги отримує
на рахунок суму коштів, до якої входять комісійна винагорода
(залишає собі), відшкодування витрат на підготовку та
проведення аукціону (фактично перераховує безпосереднім
виконавцям робіт згідно з договорами) i вартість майна
комітента (перераховує на рахунок комітента). Суму яких
коштів повинен обкладати єдиним податком комісіонер?
(Миколаївська обл.)
У суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи),
який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності i сплачує єдиний податок у розмірі 10 відсотків,
базою оподаткування є сума виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору,
у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (ст.
3 Указу № 727/98).
Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98 виручкою від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума,
фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності
на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
На поточний рахунок підприємства надходить сума коштів,
що складається із суми, яка підлягає поверненню власнику
арештованого майна (комітенту), суми комісійної винагороди
та суми, призначеної на здійснення діяльності з реалізації
арештованого майна на аукціоні (транспортні послуги,
збереження арештованого майна, надання оголошень тощо).
Тобто підприємство отримує на розрахунковий рахунок
кошти, що підлягають поверненню комітенту, відшкодування
за фактично виконані роботи (послуги), а також суми
комісійної винагороди.
Статтею 406 ЦК визначено, що по виконанні доручення
комісіонер вправі одержати від комітента винагороду.
Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання
угоди третьою особою (ст. 402 ЦК), то за цю поруку комісіонер
одержує від комітента окрему винагороду.
Розмір комісійної винагороди визначається погодженням
сторін, якщо інше не встановлено законом.
За всіма комісійними договорами, за винятком договорів
комісії з зовнішньої торгівлі, забороняється визначення
комісійної винагороди у вигляді різниці або певної частини
різниці між призначеною комітентом ціною i тією більш
вигідною ціною, за якою комісіонер укладе договір.
Враховуючи викладене, сума вартості майна комітента
згідно з договором не є власністю комісіонера i до бази
оподаткування не входитиме. До бази оподаткування увійдуть
сума комісійної винагороди та сума відшкодування витрат
на підготовку та проведення аукціону (транспортні послуги,
надання оголошень, збереження майна тощо).
Філії без статусу юридичної особи
Суб’єкт малого підприємництва — платник єдиного податку
має філії без статусу юридичної особи. Який порядок
переходу філій на спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності? Чи може філія самостійно перейти на сплату
єдиного податку?
(м. Київ; В. Гурський, Вінницька обл.)
Платником єдиного податку є суб’єкт підприємницької
діяльності — юридична особа. Тому філії без статусу
юридичної особи не можуть перейти на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності i стати платниками
єдиного податку окремо від юридичної особи (Указ № 727/98).
У разі якщо суб’єкт малого підприємництва переходить
на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
разом з філіями, то при поданні заяви до органу державної
податкової служби про видачу Свідоцтва про право сплати
єдиного податку зазначається також ідентична інформація
окремо щодо кожної філії. Перелік філій зазначається
у Свідоцтві про право сплати єдиного податку суб’єктом
малого підприємництва — юридичною особою.
Юридична особа веде облік виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) по головному підприємству —
юридичній особі, а також по кожній філії для визначення
суми єдиного податку. Нарахована юридичною особою загальна
сума єдиного податку відповідно до обсягу виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) перераховується
на окремий рахунок відділення Державного казначейства
України за місцем державної реєстрації юридичної особи.
Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа, що застосовує
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності,
зобов’язаний вести Книгу обліку доходів i витрат суб’єкта
малого підприємництва — юридичної особи (за текстом
— Книга) в розрізі філій. Філії також зобов’язані вести
Книгу з наступним включенням їх показників до Книги
суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи. Книги
обліку для філій завіряються органом державної податкової
служби за місцем реєстрації юридичної особи — суб’єкта
малого підприємництва.
Платник єдиного податку подає до органу державної
податкової служби Розрахунок сплати єдиного податку
суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою,
в якому відображається нарахована сума єдиного податку
в цілому з юридичної особи.
Субпідрядні організації
Будівельна організація виконує ремонтно-будівельні
роботи. Для окремих робіт запрошує спеціалізовані субпідрядні
організації. За виконану роботу перераховує субпідряднику
кошти, отримані від замовника. Чи виключаються ці кошти
з бази оподаткування при нарахуванні єдиного податку?
(м. Івано-Франківськ)
Об’єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької
діяльності — юридичних осіб, які сплачують єдиний податок,
вважається сума виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу
за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг).
Тобто у разі переходу на спрощену систему оподаткування
за єдиним податком платником податку застосовується
касовий метод, при якому враховуються всі кошти, що
надійшли на розрахунковий рахунок та в касу, незалежно
від того, куди ці кошти потім розподіляються.
Крім того, відповідно до Порядку № 554 у дохідній частині
Книги відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
(поточний) рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва
від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна,
включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого
підприємництва й реалізовані у звітному (податковому)
періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої
реалізації.
Оскільки будівельна організація отримує кошти за загальний
обсяг підрядних робіт від замовника, враховуючи вартість
робіт, виконаних субпідрядними організаціями,
i має право власності на такі кошти, то при визначенні
суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) для нарахування єдиного податку вся сума коштів
включається до бази оподаткування.
Таким чином, будівельна організація при нарахуванні
суми єдиного податку повинна враховувати всі надходження,
отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу
продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних
доходів та виручку від іншої реалізації. Кошти, які
перераховуються субпідряднику за виконані роботи, не
виключаються з бази оподаткування.
Кредиторська заборгованість
У суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи,
що працює за спрощеною системою оподаткування, обліку
та звітності, виявлено кредиторську заборгованість.
Чи потрібно включати її до бази оподаткування єдиним
податком?
(ТОВ «Катаріна», Хмельницька обл.)
Базою оподаткування для платників єдиного податку є
сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу
за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг) (ст. 1 Указу № 727/98).
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки,
при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий
рахунок або (та) в касу.
Крім того, згідно з Порядком № 554 у дохідній частині
Книги відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва від
продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи
основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва
й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні
доходи та виручка від іншої реалізації.
До позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації
належать суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в
касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу
цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів,
матеріалів, палива, орендна плата, проценти, кошти,
отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги,
кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної
давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані
у джерела виплати відповідно до Закону № 334/94-ВР).
Таким чином, суб’єкт малого підприємництва для обкладання
єдиним податком повинен враховувати всі надходження,
отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу
продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних
доходів, у тому числі й суму кредиторської заборгованості,
за якого минув строк позовної давності, виручку від
іншої реалізації.
Отримання бюджетних коштів на проведення
ремонтних робіт житлового фонду
Комунальне підприємство — платник єдиного податку отримало
з місцевого бюджету кошти на проведення ремонтних робіт
житлового фонду. Чи включаються ці кошти до бази оподаткування
єдиним податком?
(м. Євпаторія, АР Крим)
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом
підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок
або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції
(товарів, робіт, послуг) (Указ № 727/98).
Крім того, згідно з Порядком № 554 у дохідній частині
Книги відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва від
продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи
основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва
й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні
доходи та виручка від іншої реалізації.
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки,
при якому платник єдиного податку повинен враховувати
всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або
(та) в касу.
Отже, суб’єкт підприємницької діяльності — платник єдиного
податку для обкладання єдиним податком повинен враховувати
всі кошти, отримані на розрахунковий рахунок та в касу
від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми
позареалізаційних доходів, виручку від іншої реалізації,
а також кошти, одержані з місцевого бюджету на проведення
ремонтних робіт житлового фонду.
Помилково зараховані кошти
Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа працює
за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності
зі сплатою єдиного податку. Чи оподатковуються кошти,
помилково зараховані платнику, а потім ним повернуті?
(В. Сіменюк, Вінницька обл.)
Базою оподаткування єдиним податком є сума виручки
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично
отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий
рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу
продукції (товарів, робіт, послуг) (ст. 1 Указу № 727/98).
Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки,
при якому платник єдиного податку повинен враховувати
всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або
(та) в касу.
У дохідній частині Книги відображаються всі надходження,
отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єктом
малого підприємництва від продажу продукції (товарів,
робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які
належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані
у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи
та виручка від іншої реалізації.
Таким чином, для обкладання єдиним податком підприємство
повинно враховувати всі надходження коштів, отримані
на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції
(товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів
та виручку від іншої реалізації.
У разі якщо на розрахунковий рахунок платника єдиного
податку помилково зараховано кошти або вони надійшли
за договором, розірваним до початку виконання робіт
(надання послуг), i були оподатковані єдиним податком,
при письмовому поясненні установою банку про помилкове
зарахування коштів або про підтвердження невиконання
зобов’язань у зв’язку з розірванням договору такі кошти
виключаються з бази оподаткування єдиним податком під
час сплати чергового платежу.
Строки сплати та подання звітності
Суб’єкт малого підприємництва застосовує спрощену систему
оподаткування за єдиним податком. Чи змінилися строки
сплати та подання звітності з єдиного податку в умовах
дії Закону № 2181-III?
(м. Луцьк)
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III визначено, що податкове
зобов’язання — зобов’язання платника податків сплатити
до бюджетів або державних цільових фондів відповідну
суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом
або іншими законами України.
Тобто Закон № 2181-III не встановлює єдиного порядку
та строків сплати податків, зборів (обов’язкових платежів),
а передбачає дію граничних строків сплати податку, встановлених
відповідними законами з питань оподаткування.
Крім того, відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-III
податкова декларація, розрахунок — документ, що подається
платником податків до контролюючого органу у строки
та за формою, встановленими законодавством, на підставі
якого здійснюється нарахування та/або сплата податку,
збору (обов’язкового платежу).
Спрощену систему оподаткування за єдиним податком запроваджено
Указом № 727/98 i вона передбачає особливий порядок
оподаткування суб’єктів малого підприємництва.
Отже, строки сплати єдиного податку та подання розрахунку
про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва
— юридичною особою, визначені Указом № 727/98, з набранням
чинності Законом № 2181-III не змінюються, а саме:
сплата єдиного податку — щомісяця не пізніше
20 числа наступного місяця;
подання розрахунку — до 20 числа місяця, що наступає
за звітним (податковим) періодом, разом з платіжними
дорученнями на сплату єдиного податку за звітний період
з позначкою банку про зарахування коштів.
При цьому, якщо останній день строку сплати єдиного
податку чи подання розрахунку припадає на вихідний або
святковий день, то останнім днем строку вважається наступний
за вихідним або святковим робочий операційний (банківський)
день.
Адвокатське об’єднання
Чи може юридична особа — адвокатське об’єднання перейти
на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
й стати платником єдиного податку?
(м. Артемівськ, Донецька обл.)
Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
запроваджено для суб’єктів малого підприємництва, зокрема
юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності
будь-якої організаційно-правової форми та форми власності,
в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих
не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
1 млн. грн. (ст. 1 Указу № 727/98).
Тобто Указом № 727/98 передбачено застосування спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою
єдиного податку для юридичних осіб, які є суб’єктами
підприємницької діяльності.
Підприємницька діяльність регулюється Законом № 698-ХІІ.
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону підприємництво
— це безпосередня самостійна, систематична, на власний
ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню
робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка
здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими
як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому
законодавством.
Державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності
передбачено ст. 8 Закону № 698-ХІІ i вона здійснюється
у порядку, встановленому Положенням про державну реєстрацію
суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою № 740.
Така реєстрація проводиться у виконавчому комітеті міської,
районної у місті ради або в районній, районній міст
Києва i Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням
або місцем проживання суб’єкта, якщо інше не передбачено
законом. Підтвердженням державної реєстрації є Свідоцтво
про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької
діяльності — юридичної особи встановленого зразка.
Таким чином, при дотриманні вищезазначених вимог адвокатське
об’єднання може перейти на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності
зі сплатою єдиного податку.
Кредиторська заборгованість виникла
до переходу підприємства на єдиний податок
У березні 2002 р. мале підприємство отримало попередню
оплату за послуги, які відповідно до договору виконало
у грудні 2002 р. Суму, що надійшла, було відображено
у валових доходах i відповідно сплачено податки у березні
2002 р. У липні 2002 р. підприємство перейшло на спрощену
систему оподаткування обліку та звітності за ставкою
6 відсотків. Чи повинно воно нараховувати та сплачувати
єдиний податок у грудні 2002 р.?
(В. Співачук, м. Староконстянтинів)
Статтею 1 Указу № 727/98 визначено суму, що вважається
виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Крім того, відповідно до п. 2 Порядку № 554 у графі
6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів»
відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
(поточний) рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва
від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна,
включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого
підприємництва й реалізовані у звітному (податковому)
періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої
реалізації.
Продаж результатів робіт (послуг) — будь-які операції
цивільно-правового характеру з надання результатів робіт
(послуг), з надання права на користування або на розпоряджання
товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими,
ніж товари, об’єктами власності за компенсацію,
а також операції з безоплатного надання результатів
робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає,
зокрема, надання права на користування товарами у межах
договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на
підставі авторських або ліцензійних договорів, а також
інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів,
знаків для товарів
i послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, в тому
числі промислової, власності (п. 1.31. ст. 1 Закону
№ 334/94-ВР).
Таким чином, у разі якщо мале підприємство у період
перебування на загальній системі оподаткування за договором
отримало попередню оплату, відповідно до чинного законодавства
сплатило всі податки та збори, а послуги надало на суму
отриманої попередньої оплати після переходу на спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності, в такому
випадку воно не отримує ніяких надходжень на розрахунковий
рахунок та в касу. Тобто таке підприємство не отримує
надходжень від надання зазначених послуг у періоді їх
надання й не має підстав для здійснення запису в дохідній
частині Книги у тому податковому періоді, в якому надано
такі послуги.
Отже, мале підприємство для нарахування та сплати єдиного
податку повинно враховувати всі кошти, отримані на розрахунковий
рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт,
послуг), суми позареалізаційних доходів, виручку від
іншої реалізації, крім суми коштів, отриманих авансом
та оподаткованих у період перебування на загальній системі
оподаткування.