Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам та перерахунок розміру виплат за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він тривалий час перебував у трудових відносинах із відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" (далі - ВАТ "Павлоградвугілля") і отримав професійне захворювання. У зв'язку із цим у 1995 році висновком МСЕК йому було встановлено втрату 50% професійної працездатності, а висновком МСЕК від 12 вересня 2001 року його визнано інвалідом 3 групи з втратою 40% професійної працездатності безстроково.

З 1995 року до 1 квітня 2001 року щомісячні виплати по відшкодуванню шкоди проводило підприємство, а з 1 квітня 2001 року до теперішнього часу - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі - відділення Фонду).

Вважає, що ВАТ "Павлоградвугілля" неправильно проводило перерахунок розміру відшкодування втраченого заробітку через невірне застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок та посадових окладів, а також їх незастосування, у зв'язку з чим у відповідачів виникла заборгованість із щомісячних страхових виплат.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" недонараховану одноразову допомогу у зв'язку зі стійкою втратою працездатності в розмірі 8 627 грн. 42 коп. і недонараховані щомісячні виплати по відшкодуванню шкоди за період з 21 березня 1995 року до 31 березня 2001 року в розмірі 22 709 грн. 47 коп., а з відділення Фонду стягнути заборгованість із щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 30 квітня 2007 року в розмірі 49 559 грн. 57 коп. та встановити з 1 травня 2007 року розмір щомісячних страхових виплат у сумі 2 552 грн. 64 коп. з подальшим перерахунком відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат за період з жовтня 2003 року до травня 2007 року в розмірі 42 802 грн. 77 коп. та щомісячно страхові виплати з 1 травня 2007 року в розмірі 2 303 грн. 30 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги відділення Фонду посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень у частині стягнення з відділення Фонду недоплачених щомісячних страхових сум і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відділення Фонду недоплачених щомісячних страхових виплат, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивачу неправильно було визначено середньомісячний заробіток для обчислення відшкодування втраченого заробітку та проведено перерахунок розміру відшкодування шкоди.

При розгляді справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

У решті - судові рішення не оскаржуються.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 липня 2008 року в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області недоплачених щомісячних страхових сум залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.