У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку (далі - АКБ) "Укрсоцбанк", третя особа ОСОБА_2, про стягнення вкладу, процентів на суму вкладу, відшкодування збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АКБ "Укрсоцбанк" про стягнення вкладу, процентів на суму вкладу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 28 квітня 2005 року він уклав з відповідачем договір банківського вкладу № 600/07-1 строком дії до 28 жовтня 2005 року з процентною ставкою 8% річних та вніс за умовами цього договору на депозитний рахунок банку 5 тис. доларів США, однак коли він у день закінчення дії договору звернувся до банку по питанню повернення суми вкладу та нарахованих процентів, працівники банку йому повідомили, що ніякого договору АКБ "Укрсоцбанк" з ним не укладав й жодних його коштів на рахунках банку немає, а згодом йому стало відомо, що співробітниця банку ОСОБА_2, яка обслуговувала операції за його договором, перебуває під слідством.
Позивач під час розгляду справи доповнив позов, посилався на те, що банк порушує свої зобов'язання за договором банківського вкладу, й просив стягнути з АКБ "Укрсоцбанк" вклад у розмірі 25250 грн., 1009 грн. 95 коп. процентів на суму вкладу, 5302 грн. 50 коп. упущеної вигоди, 9637 грн. 42 коп. на відшкодування збитків у зв'язку з інфляцією, три проценти річних від простроченої суми - 1833 грн. 15 коп. та 5000 грн. на відшкодування завданої йому відповідачем моральної шкоди в зв'язку з безпідставним невиконанням банком умов договору.
Судом до участі в справі як третю особу залучено ОСОБА_2
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 7 березня 2008 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача вклад у розмірі 25 250 грн., 1 009 грн. 95 коп. процентів на суму вкладу, 5 302 грн. 50 коп. упущеної вигоди, 9 637 грн. 42 коп. на відшкодування збитків у зв'язку з інфляцією, три проценти річних від простроченої суми - 1 833 грн. 15 коп., 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 330 грн. на відшкодування судових витрат, а також стягнути з АКБ "Укрсоцбанк" в дохід держави 130 грн. 33 коп. судового збору.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову позивачу в задоволенні таких позовних вимог, постановлено також стягнути з АКБ "Укрсоцбанк" в дохід держави 77 грн. 22 коп. судового збору; в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі АКБ "Укрсоцбанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції, частково скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 28 квітня 2005 року було укладено договір банківського вкладу, так як такий договір підписаний сторонами та є в наявності у ОСОБА_1, позивач вніс на рахунок банку 5 тис. доларів США, і відповідач безпідставно відмовляється повернути вклад, проценти на суму вкладу й зобов'язаний також відповідати за порушення грошового зобов'язання на підставі статей 611, 612, 625 ЦК України та відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду.
Крім того суд одночасно керувався також і положеннями статті 1172 ЦК України та дійшов до висновку, що банк зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, завдану йому працівником банку ОСОБА_2 під час виконання нею трудових (службових) обов'язків.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність між сторонами договірних відносин та залишив без змін рішення цього суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми вкладу, процентів на суму вкладу, збитків у зв'язку з інфляцією, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Проте з такими висновками судів цілком погодитися не можна.
Заперечуючи проти позову, АКБ "Укрсоцбанк" посилався на те, що за умовами договору банківського вкладу (пункт 1.1.1.) внесення клієнтом грошових коштів за договором підтверджується банком шляхом видачі виписки, натомість ОСОБА_1 не вніс коштів у касу банку за договором банківського вкладу № 600/07-1 від 28 квітня 2005 року, у нього немає виданої банком виписки про внесення цих коштів, тому наданий ним договір № 600/07-1 від 28 квітня 2005 року є нікчемним згідно статті 1059 ЦК України, оскільки не додержано письмової форми цього договору.
Відповідач зазначав, що грошові кошти позивача як вклад у банк не потрапляли й відповідно проценти на них не нараховувалися, а договір банківського вкладу № 600/07-1 від 28 квітня 2005 року на суму 5 тис. доларів США було видано ОСОБА_1 недобросовісним працівником банку - ОСОБА_2, яка зловживала своїм службовим становищем, використала довірливі стосунки з позивачем, і щодо ОСОБА_2 у вересні 2005 року прокуратурою Львівської області порушено кримінальну справу за ознаками злочину за ст. 191 ч. 5 КК України по факту видачі нею клієнтам банку підроблених договорів та відсутності грошових коштів за такими договорами на депозитних (в тому числі поточних) рахунках фізичних осіб у Львівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк".
Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, заперечень відповідача про нікчемність договору банківського вкладу належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, зазначив у рішенні про наявність між сторонами договірних правовідносин та поклав на АКБ "Укрсоцбанк" відповідальність за порушення зобов'язання за договором згідно статей 611, 612, 625 ЦК України, при цьому одночасно послався й на положення статті 1172 ЦК України, хоча її правила застосовуються в деліктних правовідносинах і передбачають можливість відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
При цьому поза увагою суду залишилося те, що підстави та межі відповідальності за порушення грошового зобов'язання за статтею 625 ЦК України не є тотожними підставам і розміру відшкодування юридичною особою шкоди за свого працівника згідно статті 1172 ЦК України.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив без змін рішення суду першої інстанції.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.
Керуючись статті 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 7 березня 2008 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л. Сенін Судді: Є.Ф. Левченко Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк