розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа Броварська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання недійсним договору дарування житлового будинку, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2008 року,

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що відповідно до договору дарування від 19 жовтня 1999 року, йому належить право власності на 1\2 частину жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1. Співвласником даного будинку є ОСОБА_2, якому належить 1/2 частина будинку. Оскільки з відповідачем склались неприязні стосунки позивач просив встановити порядок користування зазначеним будинком, виділити йому у користування квартиру № 1 та надвірну будівлю - сарай.

ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 Зазначала, що спірний будинок належав її батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Оскільки вона була їхньою єдиною спадкоємицею просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 4 жовтня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_4, свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 жовтня 1998 року, виданого на ім'я ОСОБА_2 та договір дарування будинку від 19 жовтня 1999 року, визнати за нею право власності на жилий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2006 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2008 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

У поданих до Верховного Суду України касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2008 року залишити без змін.