ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 березня 2005 року на вул. Велика Кільцева дорога в м. Києві з вини відповідачів, які порушили Правила дорожнього руху, сталося зіткнення його автомобіля ВАЗ-21063, автомобіля ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля Опель під керуванням ОСОБА_3, в результаті зіткнення його автомобіль пошкоджено, чим йому завдана матеріальна та моральна шкода.
Позивач просив стягнути з відповідачів у рівних частках 6657 грн. 38 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 6000 грн. за завдану моральну шкоду, а також судові витрати.
Згодом ОСОБА_1 відмовився від позову до ОСОБА_2 й ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2008 року провадження в справі в цій частині закрито, а позов до ОСОБА_3 позивач уточнив і просив стягнути з нього 3328 грн. 69 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. за завдану моральну шкоду, 816 грн. 78 коп. судових витрат.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивача з ОСОБА_3 3328 грн. 69 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. за завдану моральну шкоду, 816 грн. 78 коп. судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін