Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Перша Миргородська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, зокрема, у вигляді квартири АДРЕСА_1 та гаража в гаражному кооперативі "Мрія". У визначений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому в цьому було відмовлено, оскільки ОСОБА_3 заповів усе належне йому майно відповідачці. Вважаючи, що на момент складання заповіту - 28 травня 2004 року - його батько перебував у такому стані, коли не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, позивач просив визнати заповіт ОСОБА_3 від 28 травня 2004 року недійсним.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом ухвала апеляційної інстанції повинна відповідати вимогам ст. 315 ЦПК України.

Зокрема, у ній повинні бути викладені встановлені судом першої інстанції обставини; узагальнені доводи апеляційної скарги; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обстави; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положень закону, яким він керувався. При відхиленні апеляційної скарги в ухвалі зазначаються конкретні обставини та факти, що спростовують її доводи.

Проте зазначеним вимогам ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає. Суд узагалі не перевірив доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення; не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували доводи скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.