розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: державне комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 12" про зміну договору найму жилого приміщення та вселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 5 червня 2008 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну договору найму жилого приміщення та вселення в квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування зазначеним жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона з 1997 року у квартирі без поважних причин не проживає.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 5 червня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Змінено договір найму жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_1 та позивача вселено в квартиру. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При розгляді справи судами порушені норми процесуального права, які є безумовними підставами для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд.

Згідно положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 74- 76 ЦПК України.

Про належне повідомлення особи про дату розгляду справи може свідчити розписка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 взагалі не був повідомлений про час і місце розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, оскільки в справі відсутні розписки про одержання ним судових повісток або відомості про відмову в їх одержанні.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 169, ч. 1 ст. 305 ЦПК України суд першої інстанції чи апеляційний суд (відповідно) відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки.

Проте ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій в порушення вимог процесуального закону розгляд справи не відклали, можливість розгляду справи у відсутність співвідповідача ОСОБА_3 не обговорювали, а розглянувши справу у його відсутність, доводів останнього щодо суті спору та його заперечення не перевірили, чим позбавили гарантованого його права на судовий захист.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення не було усунено апеляційним судом, апеляційний суд сам допустився порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, ухвалені судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 5 червня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.