розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2008 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 5 вересня 2005 року він уклав із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначав, що у встановлений договором строк ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання щодо передачі майна, що підтверджується актами приймання-передачі від 6 вересня 2005 року та 7 вересня 2005 року. 12 вересня 2005 року він повідомив ОСОБА_1 про намір перевезти майно для здійснення підприємницької діяльності, на що отримав відмову, що підтверджується листами від 14 вересня 2005 року № 05/09-09 та від 16 вересня 2005 року № 05/09-12.

Оскільки відповідач не визнає його власником спірного майна, просив визнати за ним право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перелік якого зазначено в додатках до договору № 1 і № 2; зобов'язати комунальне підприємство (далі - КП) "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: підстанцію трансформаторну (літ "Г"), огорожу (цифри 1-3), склад-сарай (літ. "Й"), вагончик побутовий (літ. "Л"), склад (літ "М"), дворове покриття (літ "І").

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому зазначав, що 5 вересня 2005 року уклав договір купівлі-продажу, згідно з яким зобов'язувався передати у власність ОСОБА_2, а останній прийняти товарно-матеріальні цінності, зазначені в додатках до договору № 1 і № 2. Указував, що зобов'язання передати спірне майно він виконав належним чином і у строки, передбачені договором, що підтверджується актами приймання-передачі від 6 вересня 2005 року та від 7 вересня 2005 року. Однак ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо оплати майна виконав лише частково, сплативши 150 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив розірвати договір купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року № 7 та акт приймання-передачі від 7 вересня 2005 року. Визнати за ним право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і перелічене в акті приймання-передачі від 7 вересня 2005 року. Зобов'язати КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: підстанцію трансформаторну (літ "Г"), огорожу (цифри 1-3), склад-сарай (літ. "Й"), вагончик побутовий (літ. "Л"), склад (літ "М"), дворове покриття (літ "І").

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 листопада 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на торцовочний верстат, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року № 7, визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна а саме: підстанцію трансформаторну (літ. "Г"), огорожу (цифри 1-3), склад-сарай (літ. "Й"), вагончик побутовий (літ. "Л"), склад (літ. "М"), дворове покриття (літ. "І").

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно й зобов'язання КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно й зобов'язання КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, перелічене в додатках № 1 та № 2 до договору купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року, і покладення на КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" обов'язку зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, перелічене в додатках № 1 та № 2 до договору купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року, і покладення на КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" обов'язку зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 14 жовтня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності на рухоме й нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за якою 17 жовтня 2005 року суддею Шосткинського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі, а 2 листопада 2005 року ухвалено рішення.

Скасовуючи зазначене рішення та ухвалюючи 24 липня 2008 року нове рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції допущені порушення матеріального й процесуального права.

Дійшовши правильного висновку про порушення Шосткиінським міськрайонним судом вимог ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність спору щодо нерухомого майна, апеляційний суд, ухвалюючи рішення по суті спору, сам припустився порушень закону, не застосувавши положення п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, яке підлягає застосуванню при виявленні судом такого порушення.

Відповідно до зазначеної норми, суд, встановивши після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду, що заяву прийнято з порушенням правил підсудності, передає справу на розгляд належному суду.

Крім того, дійшовши висновку про наявність передбачених ст. 311 ЦПК України підстав для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд (п. 4 ч. 1 цієї норми), апеляційний суд разом із тим не виконав вимог цього закону, а вирішив справу по суті, ухваливши нове рішення.

Таким чином, ураховуючи, що судом першої інстанції і апеляційним судом при ухваленні рішення допущено порушення процесуальних норм права відповідно до ст. 338 ЦПК України, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до належного суду за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 листопада 2005 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2008 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Вишгородського районного суду Київської області.