розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору застави та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення та зняття з реєстраційного обліку місця проживання,

У жовтні 2005 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в липні 1999 року ОСОБА_2 позичила у нього 4880 доларів США, в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором було укладено договір застави квартири АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 узяті в борг гроші не повернула, було звернуто стягнення на заставлене майно, у результаті чого він став власником квартири й 20 травня 2003 року одержав свідоцтво про право власності, однак більше двох років не може користуватися квартирою, оскільки відповідачі безпідставно відмовляються звільнити її.

Позивач просив усунути йому перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1, виселити відповідачів із зазначеної квартири та зняти їх з реєстраційного обліку за адресою цієї квартири.

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив визнати недійсним договір застави квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 22 липня 1999 року, посилаючись на те, що його дружина ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_5 договір позики й у забезпечення виконання цього договору в заставу ОСОБА_5 була передана зазначена квартира, хоча вона належала йому та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної власності й згоди на передачу квартири в заставу ОСОБА_5 він не давав і договір застави не підписував.

Рішенням Острозького районного суду від 4 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та про задоволення позову ОСОБА_5

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у липні 1999 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_5 гроші, й 22 липня 1999 року в забезпечення виконання договору позики зазначена квартира була передана в заставу ОСОБА_5

Також встановлено, що ОСОБА_2 узяті в борг гроші ОСОБА_5 не повернула, на підставі виконавчого напису нотаріуса від 12 вересня 2000 року було звернуто стягнення на заставлене майно - квартиру АДРЕСА_1, зазначена квартира не була продана з прилюдних торгів у зв'язку з відсутністю покупців і передана у власність ОСОБА_5, який у травні 2003 року одержав свідоцтво про право власності на неї.

Ухвалою Острозького районного суду від 6 листопада 2006 року в справі призначено судову почеркознавчу експертизу, така експертиза була проведена й відповідно до висновку експерта № 509 від 14 грудня 2006 року підпис від імені ОСОБА_1 в договорі застави квартири від 22 липня 1999 року ймовірно виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з ретельним наслідуванням підписів ОСОБА_1

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції поклав у основу рішення зазначений висновок експерта від 14 грудня 2006 року та виходив із того, що ОСОБА_1 договір застави не підписував і не мав волевиявлення на передачу квартири в заставу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов ОСОБА_5, апеляційний суд виходив із того, що обставини, які суд вважав установленими за позовом ОСОБА_1, недоведені, оскільки висновок почеркознавчої експертизи ймовірний, а покази свідків є сумнівними, тому підлягає захисту право власності ОСОБА_5 на квартиру.

Проте з такими висновками апеляційного суду цілком погодитися не можна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він узагалі не був обізнаний про передачу квартири в заставу в липні 1999 року, так як особисто не підписував договір застави, без його згоди підпис за нього виконала ОСОБА_2

Згідно статей 303, 304 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний досліджувати докази й перевіряти ними обставини, що підлягають з'ясуванню.

У порушення зазначених норм цивільного процесуального закону апеляційний суд не прийняв висновок судової почеркознавчої експертизи від 14 грудня 2006 року як доказ, однак не досліджував такого висновку в судовому засіданні, в протоколі судового засідання від 18 жовтня 2007 року не зазначений хід дослідження цього доказу, хоча він був визнаний судом першої інстанції належним та допустимим і покладений в основу рішення про задоволення позову ОСОБА_1, при цьому апеляційний суд не встановив які порушення були допущені судом першої інстанції при дослідженні висновку почеркознавчої експертизи.

Також під час розгляду справи в апеляційному порядку ОСОБА_5 було заявлене клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи з метою спростування висновку експертизи від 14 грудня 2006 року як доказу в зв'язку з наявністю в ньому суперечностей та деякої невизначеності.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 18 жовтня 2007 року відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, при цьому належним чином не вмотивував свого висновку про відсутність необхідності призначення повторної експертизи.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Рівненської області від 18 жовтня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.