Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про зняття з реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року,

У липні 2007 року наукова-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" (далі - агрофірма "Наукова") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку в кімнаті АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що 13 жовтня 2000 року члену трудового колективу агрофірми "Наукова" ОСОБА_1 на час виконання ним службових обов'язків було тимчасово надано зазначену жилу площу в гуртожитку, де він був зареєстрований разом з дружиною - ОСОБА_2 та дочкою - ОСОБА_3 2 грудня 2004 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи у позивача за власним бажанням без поважних причин і тому, на думку позивача, безпідставно займає жилу площу в гуртожитку, в зв'язку з чим агрофірма "Наукова" не може передати вказане жиле приміщення в користування своїм співробітникам, які мають у цьому потребу. У зв'язку з цим позивач просив скасувати реєстрацію відповідачів у зазначеному гуртожитку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Зобов'язано відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку в кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову апеляційний суд виходив із того, що відповідачу та членам його сім'ї було надано кімнату в гуртожитку згідно з ордером № 12 на підставі спільного рішення керівництва та профспілкового комітету агрофірми "Наукова" від 9 жовтня 2000 року на період його роботи у відповідача, а наказом № 238 від 2 грудня 2004 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням, що відповідно до ч. 2 ст. 132 ЖК України є підставою для зняття відповідачів з реєстрації за місцем проживання.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 ЖК України осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено з гуртожитку лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Абзацом третім ст. 125 ЖК України серед інших до таких віднесено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.

Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання встановлено Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 на виконання вимог ст. 131 ЖК України. Підпунктом 2 пункту 41 вказаного Положення передбачено, що з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менш як десять років.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 працював в агрофірмі "Наукова" з 6 червня 1989 року по 2 грудня 2004 року (назва вказаного підприємства за час його роботи змінювалась декілька разів), тобто понад 15 років.

Встановивши такі фактичні обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові, вимоги якого фактично зводяться до виселення відповідачів з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, а тому його на підставі ст. 339 ЦПК України слід скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2008 року скасувати і залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.