Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - ПП ОСОБА_2) про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 23 жовтня 2007 року він придбав у торговельній мережі "Мобільний зв'язок" мобільний телефон "Nokia 6300".

Посилаючись на те, що придбаний ним телефон був неналежної якості, просив розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону "Nokia 6300" та стягнути на його користь 1 295 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2008 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу мобільного телефону "Nokia 6300", укладеного між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 23 жовтня 2007 року; стягнуто з ПП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 295 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 200 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з ПП ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ПП ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що мобільний телефон, придбаний ОСОБА_1 мав істотні недоліки, а тому відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) є правові підставі для розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом установлено, що 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону "Nokia 6300" вартістю 1 295 грн. Під час користування телефоном позивач виявив істотні недоліки товару, про що повідомив відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Установивши, що мобільний телефон "Nokia 6300", придбаний ОСОБА_1, мав істотні недоліки, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу зазначеного телефону та повернення сплаченої за нього суми.

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, рішення суду в цій частині відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що така відповідальність передбачена ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" (v0005700-96) при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

Покладаючи на ПП ОСОБА_2 обов'язок відшкодування завданої моральної шкоди, суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув та не врахував, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, оскільки фактичні обставини справи апеляційним судом встановлено повно, але неправильно застосовано матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, рішення суду апеляційної інстанцій у частині відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

У решті - рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись пп. 1, 5 ч. 1 ст. 336, ст.ст. 337, 341, п. 1 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

У решті - рішення апеляційного суду Черкаської області від 6 червня 2008 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.