Суддя Верховного Суду України Перепічай В.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду

м. Києва від 7 грудня 2007 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 серпня

2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Житлово-будівельний комплекс "Митець" про відшкодування матеріальної шкоди,

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок самовільного знесення гаража, який згідно з договором купівлі-продажу від

29 листопада 1989 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, належав позивачеві на праві приватної власності

ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" звернулося в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу від 29 листопада 1989 року недійсним.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2007 року зустрічний позов ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу гаража, який знаходиться в м. Києві по Тверському тупику, 9, укладений 29 листопада

1989 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" витрати на правову допомогу в розмірі 1 997 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2007 року залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2008 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року скасовано, позов ОСОБА_1 до ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" про відшкодування матеріальної шкоди передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ "Житлово-будівельний комплекс "Митець" про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від

7 грудня 2007 року залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про поновлення даного процесуального строку.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від

18 липня 2008 року залишено без руху та заявникові надано строк до 25 вересня 2008 року для усунення недоліків скарги.

Як убачається зі змісту доповнень до касаційної скарги, надісланих на виконання вимог ухвали судді Верховного Суду України від 17 листопада

2008 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року в апеляційному порядку не переглядалося.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду

м. Києва від 29 серпня 2008 року про залишення без розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та рішення й ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга в частині оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року не може бути прийнята до провадження, оскільки зазначені судові рішення в апеляційному порядку не переглядалися.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваної ухвали апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2008 року про залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року та доданих до неї матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 324 та пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2007 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2008 року.