Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, ремонтного житлово-комунального підприємства № 2 м. Ковеля ( далі - РЖКП № 2) про визнання наймачем жилого приміщення та за зустрічним позовом виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про виселення за касаційною скаргою виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Ковельської міської ради, РЖКП № 2 про визнання наймачем квартири АДРЕСА_2, посилаючись на те, що вона разом із батьками в 1995 році вселилася в указану квартиру. 21 грудня 2005 року її батьки отримали для проживання квартиру АДРЕСА_1 та переїхали у вказану квартиру, а вона залишилася проживати у квартирі АДРЕСА_2. 21 червня 2006 року вона звернулася з письмовою заявою до РЖКП № 2 м. Ковеля Волинської області про укладання з нею договору найму жилого приміщення, в якому вона проживає, але їй було відмовлено. Позивачка просила позов задовольнити.

Виконавчий комітет Ковельської міської ради звернувся до суду із зустрічним позовом про виселення відповідачки з квартири АДРЕСА_2, посилаючись на те, що 17 листопада 2005 року на засіданні об'єднаної житлової комісії при Ковельському об'єднаному міському військовому комісаріаті було прийнято рішення про надання в порядку поліпшення житлових умов ОСОБА_2 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на сім'ю у складі трьох чоловік, у тому числі й ОСОБА_1, з умовою здачі квартири АДРЕСА_2. Однак ОСОБА_1 не звільнила зазначене жиле приміщення та не знялась із реєстраційного обліку.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року, позов задоволено. Зобов'язано виконавчий комітет Ковельської міської ради змінити договір найму квартири АДРЕСА_2, визнавши ОСОБА_1 наймачем зазначеної квартири та переоформити особовий рахунок на ОСОБА_1

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Відповідно до п. 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень (далі - Правила) жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку.

Згідно з п. 64 Правил громадяни (в тому числі тимчасово відсутні), відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жиле приміщення належить на праві приватної власності).

У надане жиле приміщення переселяються члени сім'ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення (п. 66 Правил).

Судом установлено, що рішенням об'єднаної житлової комісії при Ковельському об'єднаному міському військовому комісаріаті від 17 листопада 2005 року № 48 майору запасу ОСОБА_2 у порядку поліпшення житлових умов на сім'ю у складі трьох осіб: він, дружина та їхня дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, - позивачка у справі - було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі здачею однокімнатної квартири АДРЕСА_2 та зі зняттям із квартирного обліку.

З матеріалів справи вбачається, що разом із ОСОБА_2 на квартирному обліку перебували всі зазначені члени його сім'ї ( а.с. 37).

21 грудня 2005 року виконавчим комітетом Дубівської сільської ради ОСОБА_2, батьку позивачки, на сім'ю у складі трьох осіб: він, дружина та їхня дочка ОСОБА_1 - було видано ордер на право зайняття жилого приміщення жилою площею 30,4 кв. м, що складається з двох кімнат, в ізольованій квартирі АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому № 12/4 від 21 грудня 2005 року (а. с. 34).

Проте в матеріалах справи копія вказаного рішення відсутня, хоча зазначене рішення має значення для справи.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що рішення об'єднаної житлової комісії при Ковельському об'єднаному міському військовому комісаріаті від 17 листопада 2005 року № 48 та рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради від 21 грудня 2005 року № 12/4 були оскаржені ОСОБА_2 або членами його сім'ї, які перебували разом із ним на квартирному обліку.

Разом із цим погодження ОСОБА_2 та членів його сім'ї на отримання ордера 26 грудня 2005 року на підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради має значення для справи, оскільки може безспірно свідчити про те, члени сім'ї, які включені в ордер, виразили згоду переселитися в надане жиле приміщення.

При цьому суд першої інстанції в порушення правил ч. 2 ст. 35 ЦПК України не обговорив питання про залучення до участі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 - батьків позивачки та виконавчого комітету Дубівської сільської ради, хоча рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення зустрічного позову, оскільки позивачка ОСОБА_1 та її батьки не давали письмових зобов'язань про звільнення займаного жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_2, суперечать зазначеним нормам матеріального й процесуального права.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Ковельської міської ради частково задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 4 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.