Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: житлово-будівельний кооператив "Приборист", ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод у користуванні квартирою, зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: опікунська рада Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права власності на частину квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2008 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з реєстрації за вказаною адресою, посилаючись на те, що останні перешкоджають йому в користуванні квартирою.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 у лютому 2007 року подала зустрічний позов, у кому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири як спільно нажитого майна, посилаючись на те, що спірна квартира придбана під час перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу.

У жовтні 2007 року ОСОБА_2 змінила позовні вимоги й просила на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про власність" визнати за нею право власності на 46/100 частин квартири, оскільки квартира частково придбана за її особисті кошти.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 7 листопада 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 46/100 частин указаної квартири. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 915 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції змінено: у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи рішення суду скасовано. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представника Козлової Т.А. просить скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанції не оскаржуються.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що не доведено участі ОСОБА_2 у набутті вказаної квартири внаслідок спільної праці з ОСОБА_1, тому відсутні підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на частину спірної квартири відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про власність". Факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах не підтверджує право ОСОБА_2 на частину зазначеної квартири.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2008 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.