У Х В А Л А-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,
Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Правекс-Страхування" (далі - ВАТ СК "Правекс-Страхування") про стягнення пені за відмову у виплаті страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2008 року,
встановила:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 13 квітня 2004 року уклав із ВАТ СК "Правекс-Страхування" договір страхування належного йому автомобіля. У травні 2004 року стався страховий випадок та за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 серпня 2005 року відповідач зобов'язаний виплатити йому страхове відшкодування в сумі 372 353 грн. 80 коп. Проте ВАТ СК "Правекс-Страхування" своєчасно зобов'язання не виконав, у зв'язку із чим ОСОБА_1 просив стягнути з ВАТ СК "Правекс-Страхування" пеню в розмірі 3 % за кожний день за 365 днів, що становить 4 077 272 грн. 65 коп.; а також просив суд визнати недійсним підп. Д п. 4.2 договору страхування, яким за порушення строків страхової виплати передбачена пеня в розмірі облікової ставки Національного Банку України (далі - НБУ) від суми платежу за кожний день прострочення.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2008 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2008 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 13 квітня 2004 року між сторонами укладено договір добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_1 ( а.с. 6), відповідно до п. 4 якого Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів для оформлення документів для своєчасної виплати страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу та протягом десяти робочих днів з моменту розслідування страхового випадку оформити страховий акт і протягом п'яти днів з дня оформлення страхового акта здійснити виплату страхового відшкодування.
За несвоєчасну виплату страхового відшкодування сплатити Страхувальнику або Вигодонабувачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня від суми простроченої виплати за період затримки виплати. Загальна сума пені не може бути більшою за 10 % від суми простроченої виплати.
У травні 2004 року стався страховий випадок, однак ВАТ СК "Правекс-Страхування" відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2005 року, ВАТ СК України "Правекс-Страхування" зобов'язано виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 372 353 грн. 80 коп. ( а.с. 9).
Задовольняючи позов ОСОБА_1, районний суд виходив із того, що ВАТ СК "Правекс-Страхування" неналежно та несвоєчасно виконало зобов'язання по страховому відшкодуванню, тому зобов'язане сплатити пеню в розмірі 3 % від простроченої суми у межах одного року (ст. 258 ЦК України). При цьому суд виходив із розміру пені, встановленого ч. 5 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", а не з розміру пені указаного в підп. d п. 4.2 договору сторін (у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені), дійшовши висновку, що зазначені умови договору суперечать вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , який поширюється на правовідносини сторін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.
Як установлено судом, страховий випадок стався в травні 2004 року. У зв'язку з відмовою ВАТ СК "Правекс-Страхування" виплатити страхове відшкодування відповідно до умов п. 4 договору ОСОБА_1 звернувся до суду про стягнення страхового відшкодування в судовому порядку, однак при цьому не заявляв вимог про стягнення пені.
З вимогами про стягнення пені ОСОБА_1 звернувся лише 6 листопада 2007 року - більше ніж через три роки з моменту порушення його права та через півтора роки з моменту набрання чинності рішенням суду про стягнення страхового відшкодування.
За таких обставин висновок апеляційного суду про порушення позивачем встановленої ст. 258 ЦК позовної давності є правильним.
Доводи касаційної скарги про порушення судом ч. 3 ст. 267 ЦК України щодо застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, є безпідставними, оскільки, як убачається з матеріалів справи, ВАТ СК "Правекс-Страхування" у своїх запереченнях на позовну заяву заявляло клопотання про застосування позовної давності, посилаючись на те, що на підставі ст. 258 ЦК України встановлена скорочена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу скаргою ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко Судді: Л.І. Григор'єва В.М. Барсукова В.Г. Данчук В.Й. Косенко