Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Вишгородський районний відділ № 11 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про надання земельної ділянки, за касаційною скаргою Вишгородської районної державної адміністрації на рішення Вишгородського районного суду від 7 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вишгородської районної державної адміністрації про надання земельної ділянки, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2007 року за ним визнано право на успадкування земельної частки (паю) розміром 3,53 га в умовних кадастрових гектарах в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Шолуденка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 Зазначав, що сесія Хотянівської сільської ради прийняла рішення про включення його у список на отримання вказаної земельної частки (паю), а оскільки землі знаходяться за межами населеного пункту, зазначена сільська рада звернулася з відповідним клопотанням до Вишгородської районної державної адміністрації про надання йому земельної ділянки розміром у відповідності до розміру земельної частки (паю) за рахунок земель резервного фонду Хотянівської сільської ради, проте Вишгородська районна державна адміністрація у наданні земельної ділянки відмовила. Посилаючись на зазначене ОСОБА_1 просив зобов'язати Вишгородську районну державну адміністрацію передати йому у приватну власність земельну ділянку на території Хотянівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту с. Хотянівка, розміром, який відповідає розміру належної йому земельної частки (паю).

Рішенням Вишгородського районного суду від 7 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2008 року, позов задоволено. Зобов'язано Вишгородську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по оформленню державного акта на право власності на земельну ділянку розміром відповідно до розміру земельної частки (паю), що становить 3,53 га в умовних кадастрових гектарах, із земель резервного фонду Хотянівської сільської ради Вишгородського району відповідно до проекту роздержавлення землі колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шолуденка та зобов'язано Вишгородський районний відділ № 11 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку.

У касаційній скарзі Вишгородська районна державна адміністрація просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішенням суду в іншій справі, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право на успадкування після смерті матері ОСОБА_2 земельної частки (паю) при розпаюванні земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шолуденка та зобов'язано Хотянівську сільську раду надати ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 3,53 га в умовних кадастрових гектарах у межах вказаної сільської ради із земель резервного фонду, створеного Хотянівською сільською радою під час передачі землі у колективну власність зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства. Оскільки, як установлено судом, землі, передбачені для розпаювання, знаходяться за межами населеного пункту вказаної сільської ради, а відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, суд задовольнив позов.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до підпункту "ґ" ч. 1 ст. 81 ЗК України однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду від 28 лютого 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його позову до Хотянівської сільської ради, третя особа - сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шолуденка, про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) з тих підстав, що мати позивача ОСОБА_2 на момент розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства не була членом зазначеного сільгоспформування, відтак не набула права на земельну частку (пай).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2008 року скасовано рішення апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2007 року про визнання за ОСОБА_1 права на належний його матері ОСОБА_2 земельний пай в порядку спадкування та залишено в силі зазначене вище рішення суду першої інстанції.

Згідно з нормами розділу VІІ ЦК Української РСР (1540-06) 1963 року "Спадкове право", чинними на день відкриття спадщини (смерті матері позивача - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1) спадкуванням є перехід усього майна, на яке особа мала право за життя, або його частини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оскільки, як встановлено рішенням Вишгородського районного суду від 28 лютого 2007 року, мати позивача ОСОБА_1 за життя не набула права на земельну частку (пай), таке право не передалось у спадщину позивачу, відтак, відсутні і підстави для виділення земельного паю в натурі.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Вишгородської районної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду від 7 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації про надання земельної ділянки відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.