Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У вересні 2006 року Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2) про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначало, що між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 у грудні 2005 року був укладений договір купівлі-продажу костюма марки "Ескада" вартістю 18 685 грн.

Посилаючись на те, що придбаний ОСОБА_1 товар був неналежної якості, просило розірвати договір купівлі-продажу костюма марки "Ескада", укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 у грудні 2005 року, стягнути з СПД ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 685 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2007 року, позовні вимоги Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу костюма марки "Ескада", укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 у грудні 2005 року; стягнуто із СПД ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 685 грн. вартості костюма, 18 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто із СПД ОСОБА_2 на користь держави 194 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що товар, придбаний ОСОБА_1, мав істотні недоліки, а тому відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) є правові підставі для розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Судами встановлено, що в грудні 2005 року між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу жіночого костюма марки "Ескада" вартістю 18 685 грн. Через декілька днів ОСОБА_1 виявила істотні недоліки товару, про що повідомила СПД ОСОБА_2

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Установивши, що жіночий костюм марки "Ескада", придбаний ОСОБА_1, мав істотні недоліки, суди обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу зазначеного костюма та повернення сплаченої за нього суми.

При встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм процесуального права, рішення судів у цій частині відповідають вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що така відповідальність передбачена ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Проте погодитися з таким висновком судів не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" (v0005700-96) при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

Покладаючи на СПД ОСОБА_2 обов'язок відшкодування завданої моральної шкоди, суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули та не врахували, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, оскільки фактичні обставини справи судами встановлено повно, але неправильно застосовано матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

У решті - рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись пп. 1. 5. ч. 1 ст. 336, ст.ст. 337, 341, п. 1 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2007 року в частині задоволення позовних вимог Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди скасувати.

У задоволенні позовних вимог Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

У решті - рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2007 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.