Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, третя особа: директор Інституту тваринництва Української академії аграрних наук ОСОБА_2, про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом до Інституту тваринництва Української академії аграрних наук. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 2 серпня 1999 року. З 10 липня 2000 року вона була переведена до очної аспірантури. Після закінчення терміну навчання - з 14 жовтня 2002 року прийнята на посаду молодшого наукового співробітника лабораторії конярства. У зв'язку зі скороченням посади її було звільнено з роботи 29 грудня 2006 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, оскільки у відповідача не проводились зміни в організації виробництва й праці. Скорочення чисельності або штату працівників не було, а протягом 2004-2006 років чисельність працюючих робітників необґрунтовано зросла на сорок штатних одиниць. Крім того, відповідач не вирішив питання про її переважне право на залишення на роботі. Звільнена позивачка була 29 грудня 2006 року, коли в інституті був вихідний день.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 9 серпня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії конярства Інституту тваринництва Української академії аграрних наук з 29 грудня 2006 року. Стягнуто з Інституту тваринництва Української академії аграрних наук на користь ОСОБА_1 6 034 грн. 04 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що наказом директора інституту № 285-к від 29 грудня 2006 року ОСОБА_1 звільнена з посади з 29 грудня 2006 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 було персонально попереджено про вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці, оскільки питання про звільнення працівників у зв'язку зі скороченням штату працівників розглядалося в присутності ОСОБА_1 на засіданні комісії дорадчої групи 23 жовтня 2006 року, що підтверджується протоколом указаної комісії та поясненнями директора Інституту тваринництва Української академії аграрних наук ОСОБА_2, який указав, що відповідачці 23 жовтня 2006 року був зачитаний наказ № 234-К від 23 жовтня 2006 року про скорочення штатних одиниць з 29 грудня 2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що обговорювалося переважне право на залишення на роботі обох молодших наукових співробітників лабораторії конярства і ОСОБА_1, і ОСОБА_3

Не відповідає дійсності також посилання позивачки, що вона звільнена у вихідний, оскільки згідно з поясненнями директора інституту 29 грудня 2006 року в інституті був робочим днем.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.