Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Григор'євої Л.І.,

Барсукової В.М., Данчука В.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до ОСОБА_19, Лівадійської селищної ради про визнання рішення селищної ради незаконним та відміну рішення за касаційною скаргою Лівадійської селищної ради, ОСОБА_19 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2008 року,

У березні 2007 року позивачі звернулись до суду з позовом про визнання незаконним та відміну рішення Лівадійської селищної ради від 22 грудня 2006 року № 11 "Про затвердження проекту землеустрою по відводу і надання у власність ОСОБА_19 земельної ділянки площею 0,0536 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку", мотивуючи свої вимоги тим, що позивачі є мешканцями будинку АДРЕСА_1 та оспорюванним рішенням передано у власність ОСОБА_19 частину земельної ділянки, яка є прибудинковою територією.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Лівадійської селищної ради від 22 грудня 2006 року № 11 "Про затвердження проекту землеустрою по відводу у наданні у власність ОСОБА_19 земельної ділянки площею 0,0536 га для будівництва і обслуговування житлового будинку".

Не погодившись із вищезазначеним рішенням апеляційного суду, Лівадійська селищна рада, ОСОБА_19 подали до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення й задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що позивачі є мешканцями будинку АДРЕСА_1. Рішенням 31-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради від 15 грудня 2005 року № 96 затверджено межі та площу прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1425 кв.м (а.с.8); межі прибудинкової території винесено в натурі та зареєстровано поточні зміни 24 квітня 2008 року.

Відповідно до ст. 42, ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі і споруди та прибудинкові території, передаються у власність або в користування об'єднанню співвласників та порядок їх використання визначається співвласниками; розміри та конфігурація цих земельних ділянок визначається на підставі проектів розподілу території кварталу та відповідної землевпорядної документації; землекористувач може вимагати усунення порушень його прав на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення апеляційний суд в порушення ст. 61 ЦПК України помилково не врахував рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2006 року та від 7 листопада 2006 року (а.с. 86-89), а також ту обставину, що рішенням 31-ї сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради від 15 грудня 2005 року № 96 затверджено межі та площу прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1425 кв.м, тоді як новий план прибудинкової території має площу 1954 кв.м, що площею більше на ту частину, яка продана у власність відповідачу і яка змінена лише 24 квітня 2008 року, тобто після прийняття рішення суду першої інстанції від 14 лютого 2008 року.

Крім того, ст. 118 ЗК України згода мешканців прилеглих житлових будинків на землевідвід не передбачена, а тому їх права в цих правовідносинах не порушені.

На цю обставину не звернув уваги апеляційний суд, що привело до прийняття помилкового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені апеляційним судом із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення не може залишатися в силі.

Разом з тим судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини справи, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

За викладених обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Лівадійської селищної ради, ОСОБА_19 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 липня 2008 року скасувати.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.