розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства (далі - ДП) "Черкаський консервний комбінат", профспілкового комітету ДП "Черкаський консервний комбінат", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, відділу обліку та приватизації житла виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, треті особи - виконавчий комітет Придніпровської районної ради м. Черкаси як орган опіки й піклування, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання незаконними рішень, визнання недійсним ордеру, незаконною приватизації квартири, недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу та виселення,

У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП "Черкаський консервний комбінат", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання незаконними рішень, недійсним договору купівлі-продажу та виселення, посилаючись на те, що з 1999 року між нею та адміністрацією й профкомом ДП "Черкаський консервний комбінат" існує спір з приводу надання їй житла, такий спір тривалий час розглядався судами й останнім рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 27 вересня 2002 року її позов було задоволено, за нею визнано право на одержання в користування двокімнатної квартири АДРЕСА_1, одночасно постановлено виселити ОСОБА_10 і ОСОБА_11 із зазначеної квартири з наданням їм іншого жилого приміщення - квартири АДРЕСА_2, однак таке рішення суду не виконується, чим порушуються її права, оскільки адміністрація та профспілковий комітет ДП "Черкаський консервний комбінат" незаконно прийняли рішення про надання квартири АДРЕСА_2 як кімнати в гуртожитку ОСОБА_2, який в червні 2004 року приватизував зазначену квартиру разом із членами своєї сім'ї, а в подальшому 25 жовтня 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали квартиру АДРЕСА_2 малолітньому ОСОБА_5, в інтересах якого договір укладено його батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Справа судами розглядалася неодноразово.

Під час розгляду справи позивачка уточнила та доповнила позов, пред'явила також вимоги до профспілкового комітету ДП "Черкаський консервний комбінат", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, відділу обліку та приватизації житла виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_9, і просила поновити їй строк на звернення з позовом про визнання недійсним ордера, визнати незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП "Черкаський консервний комбінат" про надання ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_2, визнати недійсним виданий йому ордер, визнати недійсною приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2, визнати незаконним рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про передачу зазначеної квартири у власність ОСОБА_2, визнати недійсним видане їм свідоцтво про право власності на квартиру, визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 25 жовтня 2004 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в інтересах якого діяли ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а також виселити з квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Останнім рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2008 року, позов задоволено, постановлено поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання недійсним ордеру, визнати незаконним спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП "Черкаський консервний комбінат" від 16 липня 2002 року № 41 про виділення ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_2, визнати недійсним виданий ОСОБА_2 ордер № 41 на право зайняття кімнати, визнати незаконним рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси № 256 від 16 червня 2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2, визнати недійсним видане їм 17 червня 2004 року свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 25 жовтня 2004 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_5, що діяли в інтересах малолітнього ОСОБА_5, а також виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_2 в будинок АДРЕСА_3, виселити ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення, стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_5 34335 грн.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2008 року вирішене питання відшкодування та стягнення судових витрат.

У касаційних скаргах ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також ОСОБА_8, ОСОБА_6 у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарг та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також ОСОБА_8, ОСОБА_6 у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_5, та ОСОБА_9 відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 червня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 18 червня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2008 року залишити без змін.