Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Едем і К" до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-Капітал", третя особа - закрите акціонерне товариство "Будінвест-Центр", про визнання договору недійсним та відшкодування шкоди, за касаційними скаргами закритого акціонерного товариства "Едем і К" та товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-Центр" на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 жовтня 2008 року,

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 4 липня 2008 року позов ЗАТ "Едем і К" до ОСОБА_1, ТОВ "Будінвест-Капітал" задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку по вул. Горького, 44 в м. Києві від 27 червня 2007 року, укладений між ЗАТ "Едем і К" та ТОВ "Будінвест-Капітал"; зобов'язано ТОВ "Будінвест-Капітал" повернути на користь ЗАТ "Едем і К" нежилий будинок № 44 по вул. Горького в м. Києві, загальною площею 3 432,3 кв.м.; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Будінвест-Капітал" на користь ЗАТ "Едем і К" 109 612 грн. 86 коп. майнової шкоди та судові витрати по справі.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву ЗАТ "Едем і К" залишено без розгляду.

У касаційних скаргах ЗАТ "Едем і К" та ТОВ "Будінвест-Центр", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву ЗАТ "Едем і К" без розгляду апеляційний суд виходив із того, що справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності відповідачів, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, до того ж позовну заяву в інтересах позивача подано його представником за довіреністю, яка на час звернення до суду була скасована особою, яка її видала.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією з суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур'єрів, через сторону або її представника, безпосередньо у суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення у пресі. Зокрема, ч. 7 ст. 74 ЦПК України передбачено можливість надіслання судової повістки за місцем роботи особи, а ч. 5 ст. 74 та ч. 3 ст. 191 ЦПК України передбачено можливість ознайомлення учасників цивільного процесу про день судового засідання під розписку в суді.

Перевіряючи дотримання судом першої інстанції вимог закону щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що в місці його проживання судову повістку йому не вручено, відтак, зробив висновок про його необізнаність про час та місце розгляду справи.

Однак, при цьому суд не взяв до уваги та не дав оцінки наявній в матеріалах справи розписці про вручення ОСОБА_1 судової повістки за місцем його роботи (т. 1, а.с. 160), що привело до помилкового висновку про його неповідомлення про час та місце судового засідання.

Щодо повідомлення про час і місце судового розгляду відповідача ТОВ "Будінвест-капітал", то, як встановлено апеляційним судом, його представника ОСОБА_2 було ознайомлено про призначення справи до розгляду під розписку по закінченні попереднього судового засідання (т. 1, а.с. 155). Вважаючи зазначене повідомлення неналежним, апеляційний суд вказав, що воно не відповідає вимогам закону до змісту судової повістки та строків її вручення.

Однак, з таким висновком також не можна погодитися, оскільки, беручи участь у попередньому судовому засіданні, представник ТОВ "Будінвест-капітал" ОСОБА_2 був поінформований по якій справі, в який суд, в якості кого та в яке саме засідання - судове чи попереднє, викликається представник ТОВ "Будінвест-капітал", тобто це його право було захищене, а про неможливість належної підготовки до участі у судовому розгляді справи через недостатність для цього часу він суд не повідомляв і клопотання про відкладення у зв'язку з цим розгляду справи не заявляв.

Висновок апеляційного суду про те, що заяву від імені позивача подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи, також є помилковим.

Частиною 1 ст. 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Частина 2 вказаної статті цього Кодексу містить обов'язок особи, яка видала довіреність і згодом скасувала її, негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Згідно з ч. 3 цієї статті зазначеного Кодексу права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Таким чином, скасування довіреності має юридичне значення для представника та третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були сповіщені про це.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені ЗАТ "Едем і К" було подано до Голосіївського районного суду м. Києва 14 листопада 2007 року представником ЗАТ "Едем і К" ОСОБА_3 на підставі виданої їй 11 квітня 2007 року керівником ЗАТ "Едем і К" Осадчим В.В. довіреності (т. 1, а.с. 3-8, 32).

Наказом голови правління ЗАТ "Едем і К" ОСОБА_1 від 5 жовтня 2007 року № 9 всі видані від імені ЗАТ "Едем і К" довіреності за підписом будь-якої крім нього особи скасовано. Цим же наказом прийнято рішення повідомити про це всі зацікавлені органи державної влади та місцевого самоврядування, суди, нотаріальні органи (т. 2, а.с. 94).

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що зазначеним наказом не передбачено повідомлення про скасування довіреності самих представників, зокрема і ОСОБА_3, оцінки цій обставині не дав та не з'ясував чи були сповіщені про скасування довіреності ОСОБА_3 та Голосіївський районний суд м. Києва.

Зазначене має визначальне значення для вирішення питання про те, чи подано позовну заяву особою, яка не має повноважень на ведення справи, а тому постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду без з'ясування зазначеної обставини було помилковим.

Таким чином, апеляційним судом порушено порядок апеляційного розгляду справи, що відповідно до п. 2 ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали та передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги закритого акціонерного товариства "Едем і К" та товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест-Центр" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 жовтня 2008 року скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.