Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Великодимерської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщин, визнання права власності на частину спадкового майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину спадкового майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду від 12 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2007 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_3, який залишив за заповітом їм своє майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін - ОСОБА_4 Після смерті матері вона та її сестра, ОСОБА_2, фактично прийняли спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Відповідачка претендує на все спадкове майно та відмовляється добровільно вирішити питання щодо користування спадковим майном, а тому вона звернулася з позовом до суду про визнання права власності.

Позивачка просила встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею право власності на частину спадкового майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області видати їй свідоцтво про право власності на частину спадкового майна.

У лютому 2007 року ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на вказаний будинок, посилаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона вступила в управління та володіння спадковим майном та стала власником 1/ 2 частини будинку.

Після смерті матері ОСОБА_5, 30 серпня 2000 року, вона вступила у володіння та управління спадковим майном, а її сестра, ОСОБА_1, заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подала, а отже, відмовилася від її прийняття.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 12 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2007 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері - ОСОБА_5 Визнано право власності за ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася й апеляційна інстанція, обгрунтовано виходив із того, що після смерті батька сторін, ОСОБА_3, спадщину прийняла мати, ОСОБА_4, шляхом проживання в спірному будинку. Після смерті матері сторін ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_2 шляхом фактичного користування городом, погребом, гаражем та будинком. У свою чергу факт прийняття спадщини ОСОБА_1 не доведений.

Оскільки доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки встановлених судами правовідносин, а оскаржувані рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, то передбачених ст. 338 ЦПК України підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 12 квітня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 4 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.