Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 12 березня 1997 року він став власником 27/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1. Інша частина житлового будинку з надвірними спорудами належить ОСОБА_2 Рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 23 березня 1990 року визначено порядок користування зазначеним житловим будинком та надвірними спорудами. Відповідач своїми діями створює ОСОБА_1 перешкоди в користуванні його власністю.

Просив зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні будинком і земельною ділянкою, а саме: не робити жодних перебудов у будинку без його згоди, звільнити зовнішні стіни його приміщень від парканів, надати йому доступ до газової витяжки, газової труби з перекриттям, стін по периметру його частини будинку та вікон.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ст. 294 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2008 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 не подавав, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не звертався, апеляційну скаргу подав 23 квітня 2008 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження.

З такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

ОСОБА_1 не пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2008 року, оскільки заява про апеляційне оскарження була подана ним до Святошинського районного суду м. Києва вчасно - 4 квітня 2008 року, про що свідчить заява з вхідним штампом районного суду (а.с.69).

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 23 квітня 2008 року, тобто в строк, передбачений ч. 1 ст. 294 ЦПК України (а.с.82).

За таких обставин ухвала апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2008 року підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2008 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Ухвала оскарженню не підлягає.