І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Мазурка В.А.,
Перепічая В.С., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи:ОСОБА_5 Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про зміну договору найму жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2(ОСОБА_2) на рішення апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначали, що в 1972 році ОСОБА_1 на сім'ю у складі шести осіб була надана квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_4 зареєстрована в даній квартирі з 4 листопада 1986 року. З 1991 року ОСОБА_4 фактично в спірній квартирі не проживає, добровільно забрала свої речі та переїхала на постійне місце проживання до свого чоловіка у квартиру АДРЕСА_2, перешкод у користуванні квартирою вони не чинять. У спірній квартирі вона буває 1-2 рази на рік, відвідує матір, але на ніч не залишається. У зв'язку з реєстрацією ОСОБА_4 у квартирі вони вимушені нести додаткові витрати по оплаті комунальних послуг.
Посилаючись на викладене, позивачі просили визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування спірною квартирою, та зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відділ ГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві) зняти її з реєстраційного обліку в цій квартирі..
У травні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про зміну договору найму жилого приміщення. В обґрунтування позову зазначали, що спірна квартира була й залишається постійним місцем проживання ОСОБА_4, вона бере участь в оплаті квартирної плати та комунальних послуг. У 1995 році вона була призначена добровільним служителем у релігійній організації "Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні", тому за характером своєї діяльності короткочасно перебуває за межами м. Києва. Просили змінити умови договору найму квартири, визнати за ними право користування кімнатою площею 12,9 кв.м, а заОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 визнати право користування суміжними кімнатами площею 9,6 кв.м та 17,5 кв.м, місця загального користування залишити в спільному користуванні та зобов'язати Деснянську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти з ними окремі договори найму на вказані кімнати.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2007 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 задоволено. ВизнаноОСОБА_4 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, та зобов'язано відділ ГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти її з реєстраційного обліку в цій квартирі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2008 року зазначене рішення районного суду скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5задоволено. Змінено договір найму квартири АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_4., ОСОБА_5у користування кімнату площею 12,9 кв.м, а ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на сім'ю у складі чотирьох осіб - дві кімнати площею 17,5 кв.м і 9,6 кв.м, місця загального користування залишено в спільному користуванні. Зобов'язано Деснянську районну у м. Києві державну адміністрацію укласти з ними відповідні договори найму жилого приміщення.
У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_2(ОСОБА_2) посилаються на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що вони як члени сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ними окремого договору найму жилого приміщення, між сторонами склався порядок користування спірною квартирою та виділення в користування ОСОБА_4. і ОСОБА_5кімнати площею 12,9 кв.м є незначним погіршенням їхніх житлових прав.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.
Згідно із ч. 1 ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Статтею 63 ЖК України визначено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі, частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України " (v0002700-85) роз'яснено судам, що відповідно ст. 104 ЖК суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром, меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Постановою виконкому Київміськради і президії міськради профспілок від 15 липня 1985 року № 582 "Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" (зі змінами та доповненнями) визначено, що потребуючими житла визнаються громадяни, які мають площу до 7,5 кв.м.
Проте апеляційний суд наведеного не врахував і не звернув уваги на те, що задоволення зустрічного позову викличе необхідність постановки сторін на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов.
За таких обставин у суду апеляційної інстанції не будо передбачених законом підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Ураховуючи, що апеляційним судом фактичні обставини справи встановлені правильно, однак неправильно застосовані норми матеріального права, рішення апеляційного суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог відповідно до ст. 341 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
У частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 рішення апеляційного суду відповідає зібраним у матеріалах справи доказам і ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_1,ОСОБА_2(ОСОБА_2) задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2008 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну договору найму жилого приміщення скасувати.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про зміну договору найму жилого приміщення відмовити.
У решті - рішення апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2008 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко В.А. Мазурок В.С. Перепічай