Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Родинський центр єдиного замовника" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Родинський центр єдиного замовника" (далі - КП "Родинський центр єдиного замовника") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що вона з 1 жовтня 2002 року до 30 листопада 2007 року перебувала у трудових відносинах з КП "Житлово-експлуатаційна дільниця № 1". Правонаступником КП "Житлово-експлуатаційна дільниця № 1" є КП "Родинський центр єдиного замовника".

Посилаючись на те, що при звільненні їй не було виплачено заробітної плати у повному розмірі, просила стягнути з КП "Родинський центр єдиного замовника" на її користь 1 032 грн. 50 коп. заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 177 грн. 20 коп., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2008 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.