Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку й визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні житловим будинком і земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 9 жовтня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що він є власником 43/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - власником 57/100 часток цього будинку, який розташований на земельній ділянці площею 500 кв. м.

Оскільки між ними не було досягнуто згоди щодо користування спільним будинком і земельною ділянкою, позивач просив суд поділити будинок у натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою.

ОСОБА_2 позов не визнав і пред'явив зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення гаража, посилаючись на те, що ОСОБА_1 самовільно збудував на спірній земельній ділянці гараж літ. "Д", чим створив перешкоди в технічному обслуговуванні будинку та в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 червня 2007 року первісний позов задоволено: виділено у власність ОСОБА_1 43/100 часток житлового будинку № 6 по пров. 1 Парковому в м. Херсоні, що складає дві житлові кімнати 1-3 і 1-4, сіни літ. "а-1", тамбур літ. "а-2", гараж літ. "Г" та огорожу; виділено у власність ОСОБА_2 57/100 часток цього будинку, що складає три житлові кімнати 2-3, 2-4 і 2-5, коридор 2-2, сіни літ. "а" і "а-3", підвал, ганок, три сараї літ. "Б", "В" і "Ж" відповідно, водопровід, мощення та ворота; визначено порядок користування земельною ділянкою, за яким у користування позивача передано 215 кв. м ділянки, а в користування відповідача - 285 кв. м відповідно до 4 варіанта висновку експертизи; зобов'язано ОСОБА_1 побудувати внутрішній розмежувальний паркан; зобов'язано сторони допускати один одного до стін їхніх часток будинку в разі їх ремонту, а в зустрічному позові відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 9 жовтня 2007 року рішення місцевого суду в частині вимог первісного позову про визначення порядку користування земельною ділянкою скасовано та провадження в цій частині справи закрито, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення вимог первісного позову про визначення порядку користування земельною ділянкою та закриваючи провадження в цій частині справи, апеляційний суд виходив із того, що аналогічний спір між попередніми співвласниками будинку був вирішений у судовому порядку і є таке, що набрало законної сили рішення суду із цього питання.

Відповідно до ст.ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Закриваючи провадження у справі щодо частини позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що рішенням народного суду м. Херсона від 1 вересня 1961 року у справі за позовом ОСОБА_3, який був власником 57/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1, до ОСОБА_4, яка була власником 43/100 часток цього будинку, про встановлення межі землекористування було визначено межі користування присадибною земельною ділянкою та передано ОСОБА_3 319,8 кв. м, а ОСОБА_4 - 180, 2 кв. м земельної ділянки.

У подальшому власниками вказаного будинку в зазначених частинах стали сторони у справі.

Установивши факт наявності рішення суду про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою, яке є обов'язковим для сторін у даній справі, апеляційний суд правильно постановив ухвалу про закриття провадження в цій частині справи, підстав для скасування якої колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 9 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.