Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря Манаєва М.В., за участі представників позивача Голуба О.Ю., Свідерської О.А., представника відповідача Чолов'ян Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 2а/0570/15598/2012 за позовом Приватного підприємства "АТРІ" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про стягненя з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182480,00 грн.,

Позивач 30.10.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Атрі" з питання достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що декларувалось в період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за результатами якої було складено акт та вказано на порушення. Податковим органом на підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.10.2012 року № 0000091503/23116 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 128490 грн. та № 0000091503/23117 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 182480 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 45620 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року у справі № 2а/0570/14567/2012 податкові повідомлення-рішеня № 0000091503/23117, № 0000081503/23116 від 17.10.2012 року визнано недійсними.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2013 року зазначену постанову було залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили.

Позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182480,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року позовні вимоги Приватного підприємства "АТРІ" задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182480,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване судове рішення винесено без надання вірної правової оцінки обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом протиправно не взято до уваги факт подання відповідачем клопотання про зупинення виконання рішення суду у зв'язку з поданням касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 2а/0570/14567/2012.

Представник Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Представник Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби з 18.09.2012 року по 24.09.2012 року проведено документальну виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Атрі" з питання достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за липень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 01.10.2012 року за № 1875/15-3-33620412, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 17.10.2012 року за № 0000091503/23117, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 128490,00грн., № 0000081503/23116, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 182480,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 45620,00грн. Не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до суду для оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року у справі № 2а/0570/14567/2012 позов Приватного підприємства "Атрі" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 17.10.2012 року за № 0000091503/23117, № 0000081503/23116 задоволено. Податкові повідомлення-рішеня № 0000091503/23117, № 0000081503/23116 від 17.10.2012 року визнано недійсними (а.с. 74 - 80).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2013 року зазначену постанову суду першої інстанції було залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили (а.с. 94 - 95).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Для підтвердження правомірності формування сум бюджетного відшкодування платник податків у відповідності до вимог Податкового кодексу України (2755-17) повинен надати податковому органу документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та докази оплати.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п.п. 200.12, 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

При розгляді справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції було перевірено факт подання позивачем до податкового органу пакету документів для бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Цього факту не спростовував представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (а.с. 6 - 50).

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що за приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, після вступу в законну силу рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі № 2а/0570/14567/2012 бюджетна заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182480,00 грн. підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає хибним довід апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби щодо тривання процедури судового оскарження.

Згідно з ч. 5 ст. 254 та ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Та обставина, що відповідачем подану касаційну скаргу у справі № 2а/0570/14567/2012 та заявлено клопотання про зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанції, не є визначальною в даній ситуації з огляду на вищевикладене, а також з огляду на пояснення представника податкового органу, що суд касаційної інстанції дане клопотання не задовольнив.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання колегії суддів відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позовуі доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195- 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/15598/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 2а/0570/15598/2012 за позовом Приватного підприємства "АТРІ" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області про стягненя з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 182480,00 грн. - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.