розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Подолія", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі в статті "Я порву этот завод", опублікованій в газеті "Подолія" № 28 за 2 березня 2005 року, поширили відносно нього інформацію, яка не відповідає дійсності, є неправдивою, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, чим спричинили йому моральну шкоду.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 вересня 2006 року позов задоволено частково, а саме визнано такими, що не відповідають дійсності, є неправдивими й недостовірними, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, поширені редакцією газети "Подолія" в номері газети №28 (2484) за 2 березня 2005 року в статті "Я порву этот завод" щодо:

- вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на знищення ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" та витиснення даного заводу з ринку;

- пошуку позивачем неринкових переваг у здійсненні підприємницької діяльності;

- ініціювання позовів до ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів";

- отримання від лізингової компанії "Укрмашінвест" права управління 25% акцій ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів";

- поширення позивачем висловів "розборки", "я порву этот завод", "тогда мы этот завод порвем";

- вчинення позивачем за допомогою підприємств-посередників дій по відмиванню грошей;

- спонукання позивачем ОСОБА_3 до узгодженого підвищення цін на продукцію;

- вчинення неринкових методів тиску на вінницьких машинобудівників.

Зобов'язано редакцію газети "Подолія" надрукувати спростування статті "Я порву этот завод", надрукованої в № 28 (2484) за 2 березня 2005 року.

Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати на зборах профспілкової організації поширену 29 квітня 2005 року інформацію відносно ОСОБА_1

Зобов'язано ОСОБА_2 принести публічні вибачення ОСОБА_1 з приводу поширення в газеті "Подолія" № 28 (2484) за 2 березня 2005 року неправдивої, негативної та недостовірної інформації відносно позивача.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2006 року зазначене рішення суду скасовано й у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 2 березня 2005 року в газеті "Подолія" №28 (2484) надруковано статтю ОСОБА_2 "Я порву этот завод", у якій викладено ставлення автора та голови правління ВАТ "Вінницькій завод тракторних агрегатів" ОСОБА_3 до конфліктної ситуації між ВАТ "Вінницькій завод тракторних агрегатів" та акціонерами цього товариства. Також головою профспілкового комітету АТЗТ "Гідрокомплект" ОСОБА_4 29 квітня 2005 року були проведені збори профспілкової організації, предметом обговорення на цих зборах серед іншого була зазначена стаття.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі як в статті газети "Подолія", так і на зборах профспілкової організації розповсюдили неправдиву інформацію, яка принизила честь і гідність ОСОБА_1, оскільки газета була розповсюджена великим тиражем і стаття "Я порву этот завод" стала відома багатьом громадянам, крім того, ОСОБА_4 ініціював профспілкові збори, на яких розповсюджував негативну інформацію, яка принизила честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суду виходив з того, що за своїм змістом оспорювана позивачем стаття має оціночні судження, погляди, думки і висновки журналіста та особи, яка давала інтерв'ю - ОСОБА_3, з приводу конкурентної боротьби між підприємствами. Підняті в спірній статті питання представляють значний суспільний інтерес для жителів Вінниччини і відповідачі мали право на оприлюднення власних суджень і думок стосовно цього конфлікту, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, вирішуючи спір суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

Проте з такими висновками суду погодити не можна, виходячи з наступного.

Статтею 270 ЦК України (435-15) передбачено, що фізична особа має право на повагу до гідності та честі, які є її особистим немайновим правом.

Відповідно до ч. 1 ст. 277, ст. 280 ЦК України (435-15) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

За змістом ст. 47 Закону України "Про інформацію" (2657-12) порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 47-1 цього ж Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних асобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 крім іншого зазначав, що в статті "Я порву этот завод", опублікованій 2 березня 2005 року в газеті "Подолія" № 28 (2484), викладено фактичні дані, яких насправді не було, такі факти є негативними і неправдивими, зокрема щодо його висловлювань та дій.

Апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 303, 316 ЦПК України (1618-15) на зазначені положення закону уваги не звернув, пояснень позивача належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що їх регулює, не проаналізував усі відомості, які позивач просив визнати недостовірними, не дав оцінки наведеним в статті окремим фактам та висловлюванням, які містять фактичні дані, а тому є необгрунтованим висновок суду проте, що зазначена стаття містить виключно оціночні судження журналіста та ОСОБА_3

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий апеляційний розгляд з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.