У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.I., Балюка М.I.,
Барсукової В.М., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ)
"Вікторія 42А" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;
третя особа - міське комунальне підприємство
"ЖЕК-13" про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом
виселення та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСББ
"Вікторія 42А" про визнання права власності на приміщення, за
касаційною скаргою ОСББ "Вікторія 42А" на рішення апеляційного
суду Вінницької області від 29 січня 2008 року,
встановила:
У серпні 2007 року ОСББ "Вікторія 42А", засноване власниками
квартир і приміщень у будинку АДРЕСА_1, звернулося до відповідачів
із позовом на підставі ст. ст. 386, 387, 391 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 6, 50, 116 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
про усунення
перешкод у користуванні нежитловим приміщенням колясочної шляхом
виселення, посилаючись на те, що в порушення норм житлового
законодавства та прав власності співвласників житлового будинку,
відповідачі самовільно переобладнали спірне нежитлове приміщення в
житлове й використовують його для власних потреб.
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулись до суду із зустрічним
позовом про визнання права власності на приміщенняНОМЕР_1у будинку
АДРЕСА_1, в якому зазначали, що це приміщення було надано в 1997
році ОСОБА_1. як службове житлове приміщення у зв'язку з роботою
на посаді слюсаря-сантехніка житлово-експлуатаційної контори № 13,
на яке з ним фактично укладено договір найму, оскільки за
відкритим особовим рахунком сплачувались житлово-комунальні
послуги і електроенергія.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26
листопада 2007 року позов ОСББ "Вікторія 42А" задоволено, у
задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. відмовлено.
29 січня 2008 року апеляційним судом Вінницької області
рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення,
яким у задоволенні позову ОСББ "Вікторія 42А" відмовлено. Визнано
за ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. право власності на приміщення
№НОМЕР_1у будинку № АДРЕСА_1.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСББ
"Вікторія 42А" просить скасувати рішення апеляційного суду
Вінницької області від 29 січня 2008 року й залишити в силі
рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне
застосування апеляційним судом норм матеріального права та
порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 80-квартирний кооперативний будинок
АДРЕСА_1згідно з п. 1 Примірного статуту житлово-будівельного
кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30
квітня 1985 року № 186 , будувався
в 1990-1994 роках за власні кошти членів кооперативу із залученням
пільгового кредиту, у зв'язку з чим суд дійшов обгрунтованого
висновку, що будинок є спільною власністю членів кооперативу .
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, введеного в дію 15 квітня 1991 року (
втратив чинність з 20 червня 2007 року) та ч. 3 ст. 384 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
член житлово-будівельного кооперативу після повної
сплати пайового внеску набуває права власності на квартиру.
Зазначений висновок суду узгоджується з положеннями
п. п. 1, 19 Примірного статуту ЖБК, ст. 17 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та ч.1 ст. 384 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
8 вересня 2006 року на підставі рішення установчих зборів
власників квартир від 29 травня 2006 року відповідно до вимог ст.
ст. Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
створено об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Вікторія 42А" з приватною
формою власності.
Відповідно до ст. 385 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. ст. 1,
4-6, 11-12, 16 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною
співвласниками для сприяння використанню їхнього власного майна,
управління, утримання і використання спільного (неподільного
майна), яке діє відповідно до статуту, у зв'язку з чим, суд дійшов
правильного висновку про правомірність звернення ОСББ "Вікторія
42А" з позовом про захист прав співвласників будинку, оскільки
згідно з ч. 1 ст. 384 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
будинок перебуває в
спільній власності співвласників квартир. До спільного майна
відносяться як неподільне (конструктивні елементи, технічне
обладнання тощо), так і загальне майно .
Встановивши, що спірне приміщення колясочної не відноситься
до житлового фонду, є загальним майном співвласників будинку та
підлягає використанню співвласниками за призначенням, суд дійшов
обгрунтованого висновку про захист їхнього права власності
відповідно до вимог ст. ст. 386, 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
При вирішення спору суд також дійшов правильного висновку, що
як ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3., так і ОСОБА_4., ОСОБА_5.
користуються приміщенням колясочної без відповідної правової
підстави, у зв'язку з чим зобов'язані звільнити це приміщення
шляхом виселення на підставі ст. 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а не
норм Житлового кодексу України ( 5464-10 ) (5464-10)
.
Одночасно суд дійшов правильного висновку, що сплата
відповідачами, які неправомірно користувалися спірним нежитловим
приміщенням, витрат за комунальні послуги й спожиту електроенергію
та безпідставне відкриття житлово-експлуатаційною конторою
особового рахунку на спірне нежитлове приміщення не свідчить про
набуття ними права власності на це приміщення.
Зазначений висновок суду грунтується на матеріалах справи і
вимогах закону.
Так судом установлено, що 1 квітня 1998 року ОСОБА_1.,
працюючи слюсарем-сантехніком МКП "ЖЕК - 13" м. Вінниці, без
законних підстав, за відсутності відповідних дозволів і юридичного
оформлення зайняв приміщення колясочної, здійснив його
перепланування та переобладнання, почав використовувати як житлове
приміщення для своєї сім'ї, відкрив особовий рахунок у МКП
"ЖЕК -13" для оплати комунальних послуг
(а. с. 20, 11, 54-62). На час розгляду судом справи особовий
рахунок на оплату комунальних послуг закрито, а договір на
постачання електроенергії від 15 травня 2001 року анульовано . Указаним фактам суд дав належну оцінку,
правильно зазначивши, що вони не породжують право власності на це
приміщення.
Крім того, судом установлено, що в спірному приміщенні
проживають ОСОБА_5., ОСОБА_4., які за цією адресою не
зареєстровані та не є членами кооперативу.
У той же час ОСОБА_1. разом із членами своєї сім'ї здійснив
приватизацію квартириАДРЕСА_2, а за договором міни від 27 березня
2000 року є співвласником квартири АДРЕСА_3.
Спірне нежтло приміщення в установленому законом порядку (
ст. ст. 5, 15, 18, 31, 42, 50, 51 гл. 5 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
) не
включено до житлового фонду та не віднесено до числа службових
житлових приміщень; не призначено для проживання та не відповідає
санітарним і технічним вимогам, які ставляться до житлових
приміщень .
Відмовляючи ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 . у визнанні права
власності на спірне нежитлове приміщення, суд першої інстанції
дійшов правильного висновку про відсутність для цього правових
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи в
цій частині позов Збитківських, апеляційний суд вважав, що вони
набули право власності на це приміщення відповідно до ст. 344 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Однак до такого висновку апеляційний суд дійшов у зв'язку з
неправильним застосуванням норм матеріального закону - ч. 1 ст.
344 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої особа, яка
добросовісно заволоділа чужим майном
і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном
протягом десяти років, набуває право власності на це майно
(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом;
право власності на нерухоме майно, що підлягає державній
реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної
реєстрації.
При цьому п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що правила ст. 344 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
про набувальну давність поширюються також на випадки, коли
володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим
Кодексом.
Ураховуючи, що ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
набрав чинності з 1
січня 2004 року
, норми ст. 344 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
поширюються на
правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а відтак, визнання
судом права власності за набувальною давністю не може мати місце
раніше 1 січня 2011 року.
Таким чином, неправильно застосувавши норму матеріального
права, апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої
інстанції, ухвалене згідно із законом, і ухвалив нове рішення, яке
не відповідає вимогам закону.
Тому, керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного
будинку "Вікторія 42А" задовольнити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 січня
2008 року скасувати, залишити в силі рішення Ленінського районного
суду від
26 листопада 2007 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.I. Григор'єва
В.М.Барсукова
М.I. Балюк
В.Г. Данчук