РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка М.I.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Тернівка (далі - відділення Фонду) про стягнення
недорахованих щомісячних страхових виплат та відшкодування
моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2006 року позивач, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначав, що у зв'язку із трудовим каліцтвом та втратою
працездатності відділенням Фонду призначені та виплачуються
страхові щомісячні виплати.
Вважав, що у результаті неправильного застосування
відповідачем чинного законодавства України щодо перерахунку
щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому
календарному році середньої заробітної плати в галузях
національної економіки України та застосування меншого коефіцієнту
зростання середньої заробітної плати, ніж за даними Держкомстату
України, йому були недораховані щомісячні страхові виплати за
період з 1 березня 2002 року до 30 листопада 2006 року в сумі 7
201 грн. 85 коп. та завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 3
тис. грн. Також просив зобов'язати відповідача виплачувати по 1
944 грн. 45 коп. щомісячно, починаючи з 1 грудня 2006 року.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 18 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2007 року, позов
задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7
201 грн. 11 коп. в рахунок недоплачених щомісячних страхових
виплат за період з 1 березня 2002 року до 30 листопада 2006 року і
зобов'язано відповідача виплачувати позивачу, починаючи з 1 грудня
2006 року по 1 944 грн. 45 коп. щомісячно. У частині позову про
відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі відділення Фонду просить зазначені судові
рішення в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права, і
постановити нове рішення про відмову в позові в цій частині.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції,
з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при
нарахуванні позивачу страхових виплат відділення Фонду неправильно
застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(далі - Закон № 1105-ХIV від 23
вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
) в редакції, що діяла на час
виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до
розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати,
встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти
росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом
статистики України.
Однак, з такими висновками судів погодитися не можна,
оскільки вони дійшли їх з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня
1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
страхування від нещасного випадку здійснює
Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна
самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який
затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року
( 1105-14 ) (1105-14)
передбачено, що безпосереднє управління Фондом
соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його
правління та виконавча дирекція.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року
( 1105-14 ) (1105-14)
правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої
дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про
порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів,
погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи,
що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є
обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та
застрахованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня
1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
перерахування сум щомісячних страхових
виплат провадиться також у разі зростання у попередньому
календарному році середньої заробітної плати у галузях
національної економіки за даними центрального органу виконавчої
влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1
березня наступного року. При цьому визначена раніше сума
щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п. 4.4.2 - 4.4.4 Порядку призначення та здійснення
страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з
Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого
постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України № 7
( v0007583-02 ) (v0007583-02)
від 31 січня 2002 року (діючого на час виникнення
спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних
страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна
заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована
середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену
на дату настання права на перерахування максимальну величину
(граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються
страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з
урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 Закону
№ 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
, а саме: у разі,
коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою
призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим
нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не
повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий
мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року)
обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком
потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для
коригування середньомісячної заробітної плати застосовується
коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати
потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку
призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам
(членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України № 24 ( z0715-07 ) (z0715-07)
від 27 квітня 2007 року,
згідно з п.п. 3.4.4, 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової
виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування,
які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня;
перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться
виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт
підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду
соціального страхування від нещасних випадків.
Вказаний порядок призначення та здійснення страхових виплат
застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до
Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
, до якого
внесено зміни Законом України № 717-V від 23 лютого 2007 року
( 717-16 ) (717-16)
, що набрав чинності 20 березня 2007 року, згідно яких
пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня
1999 року ( 1105-14 ) (1105-14)
доповнено абзацом одинадцятим та визначено
повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних
випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та
проведення страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що відділенням Фонду
проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у
відповідності з постановами правління Фонду № 15 від 14 березня
2002 року (на коефіцієнт 1,193), № 3 від 4 березня 2003 року (на
коефіцієнт 1,182), № 5 від 24 лютого 2004 року (на коефіцієнт
1,152), № 3 від 28 лютого 2005 року (на коефіцієнт 1,238) та № 3
від 6 березня 2006 року (на коефіцієнт 1,203), № 9 від 28 лютого
2007 року (на коефіцієнт 1,183), в кожній з яких зазначено, що
такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики
України.
Таким чином, проведений відділенням Фонду перерахунок
належних ОСОБА_1. щомісячних страхових виплат грунтується на
вимогах закону, а висновок судів було зроблено з порушенням вимог
ч. 2 ст. 29 № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року.
За таких обставин у суду першої інстанції не було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а у
апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду
першої інстанції.
Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно
застосовано норми матеріального права, судові рішення відповідно
до статті 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягають скасуванню з
ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Тернівка задовольнити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 18 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 23 серпня 2007 року в частині
задоволення позову скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України у м. Тернівка про стягнення
недорахованих щомісячних страхових виплат відмовити. У решті
рішення залишити без зміни.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.М. Барсукова
М.I. Балюк
Л.I. Григор'єва
В.Г. Данчук