розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Акціонерного комерційного банку (далі - АКБ) "Східно - Європейський банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом реалізації предмету іпотеки, за касаційною скаргою АКБ "Східно - Європейський банк" на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 червня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2006 року АКБ "Східно - Європейський банк" звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 грудня 2005 року між ним та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. був укладений кредитний договір (кредитної лінії) № 229/2005, відповідно до умов якого, банк відкрив останньому відкличну відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з загальним лімітом в сумі 3 млн. 350 тис. грн. із сплатою 22% річних та строком користування з 23 грудня 2005 року до 22 грудня 2006 року.

Відповідно до додаткового договору від 28 грудня 2005 року ОСОБА_2. було надано транш на поповнення обігових коштів в сумі 3 млн. 319 тис. 887 грн. 83 коп., терміном з 28 грудня 2005 року до 22 грудня 2006 року, із сплатою 22% річних.

Згідно з п. 3.3.1. договору, ОСОБА_2. зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом не пізніше 25 числа кожного місяця, але станом на 11 квітня 2006 року він прострочив сплату відсотків за користування кредитом на загальну суму 164 тис. 124 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 5.1. договору, несплата відсотків трактується як подія невиконання зобов'язань, яка надає банку право вимагати дострокового повернення ОСОБА_2. всіх сум, належних до сплати за договором.

Згідно з п. 5.2 договору, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані відсотки, а також інші суми, нараховані згідно із договором, підлягають достроковому поверненню згідно з повідомленням, яке направляється позичальнику. Останній повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 1 календарного дня з дати отримання повідомлення.

В забезпечення зобов'язань за договором від 23 грудня 2005 року між АКБ "Східно - Європейський банк", ОСОБА_1. та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. був укладений трьохсторонній договір поруки, відповідно до умов якого, ОСОБА_1, як поручитель, зобов'язався перед банком в повному обсязі відповідати за виконання ОСОБА_2. його зобов'язань, що випливають з кредитного договору та усіх додаткових договорів до нього.

Відповідно до п. 3 договору поруки, ОСОБА_2. і ОСОБА_1 відповідають перед банком солідарно.

Згідно з п. 4 договору, ОСОБА_1 зобов'язався відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2., враховуючи сплату відсотків, витрат, що виникають по стягненню боргу та інших збитків кредитора, які викликані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань боржником.

Крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_2. зобов'язань за кредитним договором від 23 грудня 2005 року між АКБ "Східно - Європейський банк" та ОСОБА_1. був укладений іпотечний договір від 28 грудня 2005 року, згідно з яким, відповідач передав банку в іпотеку належне йому на праві власності майно - нежиле приміщення магазину бізнес-центру, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, АДРЕСА_1, загальною площею 515,5 кв. м.

Згідно з умовами цього договору, відповідач зобов'язався на період його дії застрахувати за свій рахунок предмет іпотеки на його повну вартість, але не зробив цього.

Відповідно до п.4.1. іпотечного договору, банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення ОСОБА_2. основного зобов'язання за договором та порушення ОСОБА_1. умов іпотечного договору.

За таких обставин, позивач вважав, що має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі невиконання - звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач посилався на те, що договір поруки від 23 грудня 2005 року слід вважати недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України (435-15) , оскільки він був укладений без згоди його дружини, а також без погодження з органами опіки і піклування. На підставі цього, вимоги позивача щодо стягнення боргу є незаконними та безпідставними. Крім цього, позивач в обгрунтування своїх вимог щодо стягнення суми боргу шляхом надання йому права на реалізацію предмету іпотеки, посилався на укладений між ними іпотечний договір, який також відповідач вважав недійсним на підставі ч. 1 ст. 224 та ч. 2 ст. 215 ЦК України (435-15) .

Заочним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 1 листопада 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 29 листопада 2006 року заяву ОСОБА_1. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 червня 2007 року заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 1 листопада 2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі АКБ "Східно - Європейський банк" просить скасувати ухвалу апеляційного суду й залишити в силі заочне рішення міського суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ЦПК України (1618-15) розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1. зі скасуванням заочного рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, апеляційний суд обгрунтовано виходив із того, що всупереч ч. 1 ст. 555 ЦК України (435-15) суд розглянув справу не залучивши до участі у справі боржника ОСОБА_2.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необгрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Україниухвалила: