Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області (далі - Відділення), третя особа - державне підприємство (далі - ДП) "Добропіллявугілля" відокремлений підрозділ "Шахта Добропільська", про стягнення одноразової допомоги, за касаційною скаргою Відділення на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до Відділення про стягнення 17 783 грн. 37 коп., посилаючись на те, що він тривалий час працював на підприємстві вугільної промисловості у відокремленому підприємстві "Шахта Добропільська" ДП "Добропіллявугілля". За час роботи на цьому підприємстві він був двічі травмований: 4 січня 1992 року отримав відкритий перелом пальця лівої кістки, про що свідчить акт форми Н-1 № 2, та 1 березня 2006 року - забій головного мозку, про що свідчить акт форми Н-1 № 12.
За цими ушкодженнями здоров'я за висновками МСЕК від 20 червня 2006 року йому вперше було встановлено 35% втрати професійної працездатності за сукупністю, а саме: 5% по травмі 1992 року і 30% по травмі 2006 року безстроково.
Після звернення до відповідача за виплатою страхового відшкодування, йому було нараховано та сплачено одноразову допомогу лише за один страховий випадок в сумі 17 856 грн., тоді як відповідно до чинного законодавства передбачається право на отримання одноразової допомоги за кожен страховий випадок.
У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача одноразову допомогу у розмірі 17 783 грн. 37 коп.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2007 року, позов ОСОБА_1. задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 783 грн. 37 коп. недоплаченої одноразової допомоги.
У касаційній скарзі Відділення просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) передбачає обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати за кожним страховим випадком, а загальна сума стягнення обмеженню не підлягає. Крім цього, суди дійшли висновку про необхідність стягнення одноразової допомоги за кожним нещасним випадком на виробництві.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон) регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.
Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК.
Абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, відповідач обгрунтовано провів нарахування одноразової допомоги за висновком МСЕК від 20 червня 2006 року, оскільки цим висновком вперше й одночасно встановлено факт і розмір втрати працездатності за двома випадками, а тому відсутні обставини, що дають підстави для перерахування одноразової допомоги за передбаченим абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону правилом.
Ураховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України (1618-15) ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
вирішила:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області задовольнити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 6 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2007 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області, третя особа - державне підприємство "Добропіллявугілля" відокремлений підрозділ "Шахта Добропільська", про стягнення одноразової допомоги відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук